Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 





Інформаціонний лист для батьків "Розвиток комунікативних здібностей та виховання етики спілкування дітей дошкільного віку"

Шановні батьки! Кожен із нас прагне, щоб діти яких ми разом виховуємо були всебічно розвиненими і, звичайно, вихованими. Відомо що одним із найважливіших аспектів виховної роботи з дошкільнятами є розвиток культури мовлення малят, їх уміння викладати власну думку, тактовно та ввічливо спілкуватися, поважати співрозмовника.

Особливо необхідно виховувати етику спілкування малюка: навчати його правильно та чітко вимовляти слова, ясно та зрозуміло для оточуючих викладати свою думку, ввічливо відповідати на запитання інших, не перебивати співрозмовника, уважно вислуховувати вказівки та прохання інших, говорити спокійно, володіючи силою голосу та різноманітними інтонаціями, тактовно поводитися під час розмови.

Діти чітко відчувають як розмовляють дорослі – спокійно чи роздратовано, помірно, голосно чи крикливо, з повагою чи зневажливо і, наслідуючи їх, копіюють почуте.

Важливу роль у формуванні позитивного настрою, уміння викладати власну думку, розповідати співрозмовнику про свої враження та почуття, а значить і комунікабельності та тактовності малят, відіграє ознайомлення дітей з художніми творами, чому в дитячому закладі приділяється належна увага.

Осягаючи важливі правила спілкування, мовного етикету, ввічливості, малюки вчаться бути більш людяними, тактовними, ставитися з належною повагою до самих себе та до оточуючих.

Маленький дошкільник має певні етапи розвитку комунікації, вчиться спілкуватися та жити в навколишньому світі.

Розвиток комунікативності дошкільників

3 – й рік життя

Формується потреба у спілкуванні з однолітками. Виникає інтерес до дій інших дітей. З’являється нова форма спілкування – емоційно забарвлені ігрові дії, за допомогою яких дитина демонструє оточуючим свої вміння та запрошує до спільних дій інших дітей. Збільшується інтерес до особистості дорослих, їхньої діяльності, подій життя, внутрішнього світу. Діти виявляють ініціативу до спільної з дорослими гри. 

4 й рік життя

Посилюється потреба у спілкуванні з однолітками. Діти стають чутливішими до проблем та емоційного стану однолітків. Дорослий уже не тільки піклується, а він є партнером зі спільної діяльності, старшим товаришем.

5 – й рік життя

Усвідомлення дитиною свого місця та ролі у групі однолітків, формується вибіркове ставлення до партнерів у спілкуванні. У стосунках із близькими дорослими діти виявляють упевненість, спокій у присутності сторонніх – сором’язливість, неспокій. Діти дуже чутливо ставляться до настрою дорослого, його мовлення, рухів.

6 – й рік життя

Провідним новоутворенням комунікативної діяльності є здатність до рефлексії – орієнтація на погляди, думки, почуття інших людей, оцінювання себе з позиції партнерів спілкування. Це дає поштовх до розвитку комунікативних умінь, емпатії, альтруїзму. Також новоутворенням цього віку є антиципація – здатність передбачати можливі дії, вчинки та оцінювання з боку оточуючих, що надає спілкуванню усвідомленішого та довільнішого характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Словничок

Спілкуваннявзаємодія людей із метою обміну інформацією, емоційного впливу, регуляції.

Комунікаціяобмін інформацією, думками, почуттями.

Інтровертрозсудлива, скромна, усамітнена людина.

Єктравертдіяльна, відкрита людина, яка легко контактує з оточуючими.

Вербальна комунікаціямовленнєва взаємодія.

Невербальна комунікація взаємодія за допомогою міміки, жестів, рухів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Вправи що спрямовані на розвиток комунікативних умінь і навичок

Гра «А мене звуть...»

Мета: розвивати в дітей бажання познайомитися; вчити ввічливо звертатися одне до одного; формувати відчуття єдності, причетності до групи.

Матеріал: м'яч.

Кожна дитина, стоячи у колі, звертається (по черзі) до свого сусіда праворуч, передає йому м'яч, називає своє ім'я та, якщо хоче, трохи розповідає про себе.

 

Вправа «Човник»

Мета: розвивати турботливе ставлення одне до одного; підкріплювати почуття довіри до навколишнього світу; закріплювати навички саморегуляції.

Матеріал: широка тканина (ковдра).

Усі учасники стають у коло, міцно тримаючи широку тканину. По черзі лягають усередину імпровізованого «човника», де можуть відчути себе на хвилях моря. Група обережно і плавно гойдає малюка. Кожен учасник має побувати всередині «човника», його завдання — максимально розслабитися, довіритися «хвилям».

 

Вправа «Соняшник»

Мета: виховувати відчуття єдності й належності до дитячого колективу.

Станьте широким колом. Відчуйте, що поступово перетворились у єдину групу і стали близькими одне одному. Зробіть коло вузьким, станьте щільно одне до одного й покладіть руки на плечі своїм сусідам... Уявіть, що ви — це квітка соняшника, яка повільно гойдається від подиху вітру. Заплющте очі, починайте повільно гойдатися: спочатку праворуч, потім — ліворуч...Розплющте очі, подивіться одне на одного...

Наш соняшник уже зовсім зрілий, а ви—маленькі його зернятка. Ви маєте в собі енергію цієї квітки. Скажіть собі: «Я наповнений силою, в мене є енергія для росту і розвитку. Я буду щасливим!».

 

Вправа «Відчуй настрій»

Утворюється коло. Учасники тримаються за руки, заплющують очі, по черзі повинні розповісти, що за настрій вони відчули у свого сусіда ліворуч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається