Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 





компаративний аналіз творів з української літератури 11 клас

Цитатний порівняльний аналіз  Мавки («Лісова пісня» Лесі Українки)  та Марусі Чурай ( «Маруся Чурай» Ліни Костенко)

                                                                                                             (текстологічний метод)

Мавка на початку твору: "З-за стовбура старої розщепленої верби, півусохлої, виходитьМавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах."

Героїні на початку твору

·          «– Диви яка, іде і не споткнеться! / - Іде під зашморг, а диви яка!»

·          

·         «На матір схожа, тільки трохи вища. / Ті ж самі очі і така ж коса. / - Ну от скажіте, людоньки, навіщо / такій убивці і така краса?»

 

Лукаш вперше побачив героїню:

"Що ж, ти зовсім така, 
як дівчина... ба ні, хутчій як панна, 
бо й руки білі, і сама тоненька, 
і якось так убрана не по-наськи... 
А чом же в тебе очі не зелені?
(Придивляється).
Та ні, тепер зелені... а були, 
як небо, сині... О! тепер вже сиві, 
як тая хмара... ні, здається, чорні 
чи, може, карі... ти таки дивна!"

Портретна характеристика головних героїнь твору суголосна їхній внутрішній красі

 "Ця дівчина...обличчя, як з ікон. / І ви збираєтесь її карати?!"

 

Коли Лукаш грає на сопілці:"Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга, аж до сліз"

Творчо обдаровані натури гостро відчувають дисгармонію у цьому світі, переймаються людськими радощами і стражданнями

 

·          "Я зайва людям на своїйземлі."

 

Мавка рятує Лукаша:"Мавка надбігає на його крик, але не може дістатися до нього, бо він загруз далеко від твердого берега. Вона кидає йому один кінець свого пояса, держачи за другий."

Готовність до самопожертви - ознака сильної натури

"А може, й правду кажуть, що ти відьма, / приворожила - і пропав навік."

·          "Я не труїла. Те прокляте зілля / він випив сам. Воно було моє."

·          

Мавки ( вона уподібнюється до людини – зраджує своїй природі): "Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки і полинялий фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і заложене навкологолови."

Проблема таїни, сили, часто безжальної логіки любові. Наявне душевне заніміння в ситуації конфлікту з внутрішнім «Я»

 

 

Ото за те й судити мене треба. 
Всі кари світу будуть замалі. 
Моя любов чолом сягала неба, 
а Гриць ходив ногами по землі. 
Біднесенький, намучився зі мною. 
Веселий був, а я булла сумною. 
Ласкавий був, розгублений і добрий. 
Зайшов за мене, як за чорний обрій...»

Мавка допомагає польовій Русалці:

 "М а вк а (черкає себе серпом по руці, кров бризкає на золоті коси Русалки Польової.) Ось тобі, сестро, яса! 
Русалка Польова клониться низько перед Мавкою, дякуючи, і никне в житі."

Моральний максималізм – рідкісний виняток у прагматичному світі

·          "Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа."

 

Мавка не зраджує Лукашеві з Перелесником, попри дану їй можливість: 

"Мавка трохи нерішуче подає йому руку. 
Дозволь покласти братній поцілунок 
на личенько твоє бліде." 


 

Вірність у коханні

"...Маруся так його чекала, / так і літа одна перебувала! / Нікому ні руки не шлюбувала, / ані на кого й оком не вела."

Мавка перед тим, як марище забрало її у своє царство:"Мавка йде назустріч Лукашеві. Обличчя її відбиває смертельною блідістю протии яскравої одежі, конаюча надія розширила її великі темні очі, рухи в неї поривчасті й заникаючі, наче щось у ній обривається."

 

Втрата віри у всеохоплюючу силу кохання роблять душу мертвою, а тіло без душі-ніщо.

"А як по ньому тужить! Як вдова. / О подивіться. Є ж якась причина. / То вже стоїть людина нежива."

Перевтілення Мавки: "Мавка зміняються раптом у вербу з сухим листом та плакучим гіллям»

Зневіра героїнь у власні сили  породжує розпач

 

 

"Я теж убивця. Я убила Гриця."

"А я вже, Грицю, їден дух з тобою, / хай ми вже й  тілом будемо одне."

 

 

.Мавка в кінці твору: "Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя."

Невмирущість творчого начала цільної особистості

"Вона ж була як голос України, / що клекотів у наших корогвах!"

 

Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.

Жага життя для самореалізації

Життя, як промінь сонячний, ловлю

Відмінне у зображенні образів Мавки («Лісова пісня» Лесі Українки)  та Марусі Чурай ( «Маруся Чурай» Ліни Костенко)

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині…Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси. Провесна. 

Місце та час подій:

Волинь, весна.

Полтава, літо.

 

Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту.
Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою.
Плавились бані дерев’яних церков…

Може, там була і справа МарусіЧурай?

Є Лісовик, я зву його "дідусю",
а він мене — "дитинко" або "доню"…

Мені здається часом, що верба,
ота стара, сухенька, то — матуся.

Мавка-міфічна особа,

Маруся – легендарна героїня

Питаю: — Мамо, це вода цілюща?
Скропити рани — тато оживе?

 

Ні, я не хочу!
Не хочу я до тебе! Я жива!..

По тім, що муку
свою люблю і їй даю життя.

Мавка  прагне жити у найскрутнішій ситуації;

Марусю часом охоплює розчарування

Вона ні слова не сказала праву.
Стоїть. Мовчить. І дивиться. І все.

Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає…

Я збагнула,
що забуття не суджено мені.

 

Мавка відчайдушно бореться за життя;

Маруся іноді втрачає віру в сенс життя.

Мені б молебень відслужити.
Жива, то якось треба жити.

 

Подобається