Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Навчання життєвих навичок у рамках проекту "Вчимося жити разом"

Навчання життєвих навичок молодших школярів у рамках проекту «Вчимося жити разом»

 

         Хочу почати свій виступ словами  видатного німецького психолога Клауса Фопеля:  «Школа має стати противагою суспільству, яке молиться на технології і проповідує суцільне споживання. Її завдання – допомогти дітям усвідомити сенс і цінності життя. Школа має стати адвокатом дітей за всього розмаїття і складності їхніх характерів. Педагогіка покликана вказувати дітям шляхи, ставши на які, вони навчаться бути відповідальними, розвинуть у собі самостійність і незалежність.

   Ми всі хочемо, щоб наші діти уміли любити, творити, бути добрими. Ми хочемо,щоб у них вистачало мужності розв’язувати проблеми, які стоять перед нашою планетою, і щоб вони відчували незалежність не лише до власного народу, а й до багатомільярдного населення усієї нашої планети.»

      У багатьох країнах модернізація системи освіти відбувається за двома напрямами, перший умовно можна назвати - інформатизацією, а другий - гуманізацією освіти. Процесам інформатизації зараз надається величезне значення, але це забирає час, відведений для живого спілкування вчителя і учнів, дітьми між собою. До того ж Інтернет може зашкодити морально незрілій особистості. Тому паралельного з інформатизацією запроваджуються педагогічні технології розвитку соціально - психологічних компетентностей (життєвих навичок), мета яких – сприяння адаптації дітей та підвищення стійкості у сучасному світі.

Особливо актуальним це є для України, передумовами цього проекту стало те, що зараз в Україні відбувається військовий конфлікт і тому велика кількість родин з дітьми, які мешкали на тимчасово окупованих територіях, стали внутрішніми переселенцями. Тому виникає багато проблем з адаптацією, стреси, складно звикнути до нової школи.

Європейський Союз та представництво Дитячого фонду ООН(ЮНІСЕФ) в Україні ініціювали проект «Вчимося жити разом». Він має на меті розвиток життєвих навичок та надання психосоціальної допомоги дітям і родинам, які постраждали внаслідок військового конфлікту. Виконавці проекту - Києво-Могилянська академія і Дитячий фонд «Здоров’я через освіту». У проекті беруть участь 5 областей - Луганська, Донецька, Дніпропетровьска, Харківська, Запорізька. Стартував він 1 січня 2016 року. У  травні відбулося навчання регіональних тренерів проекту, а вже у червні підготовка педагогів базових навчальних закладів. І з вересня 2016 року базові школи почали реалізовувати проект у школах. Вчителів навчали цьому на спеціальних тренінгах.

У початковій школі навчання життєвих навичок запроваджується насамперед через обов’язковий предмет «Основи здоров’я». У предметі представлено практично всі теми, важливі для здоров’я, безпеки і розвитку людини. Метою курсу є навчання життєвим навичкам, які полегшують адаптацію і сприяють відновленню психологічної рівноваги. Головне завдання курсу полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у знаннях, ставленнях, намірах, уміннях і навичках, сприятливих для розбудови миру. І це важливо не тільки дітям, які є переселенцями. Усі діти в нашій країні страждають від того, що відбувається зараз у нашій країні.

Яких же можна досягти результатів завдяки цьому проекту?

Ми можемо подарувати учням особливий час і місце в школі.

Запрошуючи дітей сісти в коло й обмінятися думками, ми наслідуємо давні традиції, які існують у багатьох культурах світу, — організовувати своєрідне коло, де кожен має змогу висловитися з приводу будь-якої проблеми і вислухати думки інших.

Ми можемо допомогти дітям відчути єднання з групою.

Багатьом дітям, особливо тим, хто втратив не лише домівку, а й своїх друзів, складно зосередитися на навчанні. Наявність хоча б одного друга підвищує самооцінку дитини, нормалізує рівень стресу, сприяє успішній соціалізації та адаптації до нових умов.

Ми можемо дати дітям «точку опори».

Допомагаючи усвідомити цінності й пріоритети, ми наставляємо їх на правильний шлях, вчимо уникати невиправданих ризиків і створених ними самими проблем.

Ми можемо навчити дітей приймати рішення і діяти з позицій здорового глузду.

Розвиваючи в учнів ці навички, ми вчимо їх всебічно аналізувати ситуації, зважувати альтернативи, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки.

Ми можемо навчити дітей протистояти негативному соціальному тиску.

Своєчасно тренуючи навички відмови, ми вчимо їх протидіяти маніпуляціям, підвищуємо стійкість до пропозицій, які можуть спричинити проблеми. Розвиваючи навички критичного мислення ми вчимо дітей довіряти лише достовірним джерелам інформації, ефективно протидіяти негативним інформаційним впливам, пропаганді ненависті і насилля.

Ми можемо навчити дітей керувати стресами.

Діти, переселені із зони збройного конфлікту, ще довгий час відчувають наслідки пережитого. Для відновлення психологічної рівноваги в умовах інтенсивного навчального процесу для них особливо важливо уміти розподіляти час, відпочивати і розслаблятися душею і тілом.

Ми можемо показати дітям, як можна жити у світі без насилля.

Навчаючи учнів спілкуватися і розуміти одне одного, ми допомагаємо їм набути досвіду мирного розв’язання конфліктів, пошуку консенсусу чи компромісів. Ми здатні пробудити в дітей інтерес до того, що відчувають і як думають інші люди, розвинути у них толерантність і співчуття.

Ми можемо вселити у дітей надію.            

Розвиваючи у них навички позитивної  самооцінки, ми найбільше допомагаємо дітям, які змушені дорослішати у складних життєвих обставинах. Переконуючи, що їхня доля — у їхніх руках, ми захищаємо дітей від негативного впливу оточення, яке, можливо, щодня нагадує про відсутність життєвих перспектив.

Основною формою роботи у рамках проекту є тренінг. Це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і учителем. Слово "тренінг" походить від англійського "to train", що означає "навчати, тренувати, дресирувати" . Перші тренінгові заняття були організовані ще в середині 1940-х років.

Тренінг - це одночасно:

·         цікавий процес пізнання себе та інших;

·         спілкування;

·         ефективна форма опанування знань;

·         інструмент для формування умінь і навичок;

·         форма розширення досвіду.

Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.

Педагог, якого називають тренером, не домінує, а лише спрямовує діяльність групи. Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання так званих активностей (руханки, робота в групах, рольові ігри). Саме тому вони дуже подобаються дітям і створюють в них відчуття свята, хоча під час тренінгу можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.  Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.

Так само, як і будь-яке навчальне заняття, тренінг має певну мету. Нею можуть бути:

·         інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;

·         опанування нових технологій у професійній сфері;

·         зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);

·         зміна погляду на проблему;

·         зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення;

·         підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;

·         пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених проблем завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв'язання цих проблем;

·         активізація громадськості щодо розв'язання актуальних проблем;

·         здобуття альтернативної громадянської освіти.

Робочі місця для учасників тренінгу у приміщенні можуть бути розташовані по-різному, але доцільно уникати «аудиторного» та «шкільного» стилів. Добре, коли стільці для учасників розташовуються півколом - це сприяє створенню неформальної атмосфери, забезпечує можливість кожному бачити всіх учасників тренінгу, підкреслює рівнозначність позицій усіх учасників. Це сприяє створенню атмосфери відкритості, розвитку довіри, уваги та інтересу учасників одного до одного.

Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - це правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Основні з них: цінування часу; увічливість; позитивність; розмова від свого імені; добровільна активність; конфіденційність; «стоп»; «піднята рука»; зворотний зв'язок тощо. Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи.

Тренінг проводить тренер (ведучий), який спілкується з учасниками «на рівних», є таким самим учасником тренінгової групи, як  і всі інші учасники. Але одночасно він є й каталізатором усіх процесів, що відбуваються в групі на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу (для цього він повинен розуміти настрій кожного учасника).

У тренінгу широко використовуються методи, спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників. Усі вони об'єднуються під назвою «інтерактивні техніки» і забезпечують взаємодію та власну активність учасників під час динамічного навчального процесу.

інтер (лат. inter) - префікс, що означає перебування поміж чимось, кимось;

актив (лат. actus) - приводжу в рух;

інтерактивний - рух, що відбувається між об'єктами: зовнішніми - між окремими людьми, внутрішніми - рух, активність, яка відбувається в самій людині і яка призводить до змін її поглядів, думок, поведінки тощо.

Люди навчаються по-різному: дехто краще засвоює матеріал, коли читає його, дехто - коли слухає, а дехто - у процесі практичних занять. Тренер, який подає матеріали в різний спосіб (урізноманітнює форми й методи навчання), має більші можливості забезпечити потреби аудиторії й закріпити вивчене.

Проведення тренінгу – це не мистецтво, а скоріш, технологія. Кожен педагог здатен оволодіти нею.

Програма «Вчимося жити разом» передбачає превентивне виховання - це система підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки підлітків та організацію належного догляду за діяльністю школярів.

У програму для початкових класів включено такі теми:

1-й клас

Знайомство зі школою

Моя родина

Дівчатка і хлопчики

Вчимося товаришувати

Неповторність людини

Настрій і почуття

Вчимося приймати рішення

2-й клас

Права і обов'язки дитини.

 Дружна родина

Наука спілкування

Друзі за інтересами

Друзі з особливими потребами.

 Як помиритися з другом

3-й клас

Дружний клас

Дружна родина

Як стати толерантним

Школа спілкування

Уміння слухати

Як залагодити конфлікт

Характер людини

Самооцінка характеру

 4-й клас

Як знайти друга

Як відстояти себе

Самооцінка і поведінка людини

Шануй себе та інших

А тепер декілька практичних   вправ.

Наші діти  постійно знаходяться у стані фізичного та психічного напруження. Тому у нагоді стають релаксаційні вправи. Релаксаційні вправи найкраще проводити під спокійну музику. Регулярне виконання цих вправ робить дитину більш спокійною, врівноваженою, а також дозволяє дитині краще зрозуміти свої почуття. В результаті дитина володіє собою, контролює свої деструктивні емоції і дії. Релаксаційні вправи дозволяють дитині опанувати навички саморегуляції та зберегти більш рівний емоційний стан. Давайте спробуємо їх провести із вами.

Вправа «Муха»

Мета: зняти напруження з м’язів обличчя.

Сядьте зручно: руки вільно лежать на колінах, плечі та голова опущені, очі заплющені. Та уявіть собі, що на Ваше обличчя намагається сісти муха. Ви повинні, не розплющуючи очей, відігнати набридливу комаху. Вона сідає  на ніс,  на ротик,  на лоб,  на очі.

 

 

 

Вправа «Лимон»

Мета: досягти стану спокою.

Сядьте зручно: руки вільно розмістіть на колінах (долонями вгору), плечі та голова опущені, очі заплющені. Уявіть собі, що у Вас у правій руці — лимон. Починайте повільно його стискати до тих пір, поки не відчуєте, що «вичавили увесь сік». Розслабтеся. Запам’ятайте свої відчуття. Тепер уявіть, що лимон знаходиться у вашій лівій руці. Повторіть вправу. Знову розслабтеся і запам’ятайте свої відчуття. Після цього виконайте вправу одночасно обома руками. Розслабтеся. Насолодіться станом спокою.

Вправа «Бурулька»

Мета: досягти оптимального емоційного стану.

Станьте, заплющте очі, руки підніміть угору Уявіть, що Ви — бурулька. Напружте усі м’язи Вашого тіла. Запам’ятайте це відчуття. Необхідно завмерти у цій позі на 1-2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла Ви починаєте поволі танути, розслаблюючи поступово кисті рук, потім — м’язи плечей, шиї, корпусу, ніг тощо. Запам’ятайте свої відчуття у стані розслаблення. Виконуйте вправу доти, доки не досягнете оптимального емоційного стану. Цю вправу також можна виконувати, лежачи на підлозі.

Вправа «Повітряна кулька»

Станьте, заплющте очі, руки підніміть угору, наберіть повітря у легені. Уявіть, що Ви — велика повітряна куля, що наповнена повітрям. Постійте у такій позі 1—2 хвилини, напружуючи усі м’язи тіла. Потім уявіть, що у кульці з’явилася невеличка дірочка. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслаблюючи м’язи тіла: кисті рук, потім — м’язи плечей, шиї, корпусу, ніг тощо. Запам’ятайте свої відчуття у стані розслаблення. Виконуйте вправу доти, доки не досягнете оптимального емоційного стану.

І, нарешті, під час сильного нервово-психічного напруження Ви можете виконати 20—30 присідань або 15—20 стрибків на місці. Це дозволить позбутися напруги, що виникла. Даний метод зняття психоемоційної напруги широко використовується спортсменами, артистами перед відповідальними виступами тощо.

При роботі  з учнями важлива взаємодія із батьками. Поради, які ми даємо батьками, краще робити  не прямолінійно. Тому на батьківських зборах я часто використовую притчі, яких вдосталь на порталі  превентивної освіти. Наприклад, така.

 

ПРИТЧА ДЛЯ БАТЬКІВ ПРО ТЕ, ЩО ПОРАДИТИ ДИТИНІ, ЯКЩО В НЕЇ ТРУДНОЩІ

Прийшла дочка до батька і каже:
– Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми … Я весь час пливу проти течії .. У мене просто немає більше сил !!! … Що мені робити ???

Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце, і налив в чашку кави з третьої каструлі.
– Що змінилося? – Запитав він дівчину.

– Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді. – Відповіла вона.

– Ні, дочка моя, це лише поверхневий погляд на речі.

Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу.

Теж саме відбувається і з людьми – сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими, тоді як крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють.

– А кава? – Запитала дочка.

– О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилась в новому ворожому середовищі і змінила її – перетворивши окріп в чудовий ароматний напій.

Є особливі люди, які не змінюються під тиском обставин – вони самі змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з будь-якої, навіть найбільш несприятливої ситуації.

Я хочу, щоб ти припинила вести себе як “морквина”, згадала про те, що ти людина, щастя якої – в її власних руках!

Будь як кава. Будь сильнішою за каву!
Міняй обставини, а не себе саму!!

Отже, цей проект дуже цікавий і стає дуже актуальним при переході до Нової української школи, яка працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».

«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.

Інформацію про проект можна знайти на порталі превентивної освіти, на фейсбуці та на сайті «Здоров’я через освіту». Ресурсами проекту є посібники для учнів, вчителів, відеоматеріали, мультимедійні презентації.

 

Подобається