Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Основні компоненти системи цінностей. Їх класифікація

Основні компоненти системи цінностей. Їх класифікація

Я  бачу  місію  учителя, перед  усім, у  тому, щоб  кожен  мій  вихованець
 став  громадянином, вірним  сином  своєї  Батьківщини.
                                                            В.О.Сухомлинський

 

"... Учитель – це той, хто виховує і викохує нашу зміну, це той, хто вкладає в маленькі голівки наших дітей найвищі ідеали людства, прищеплює їм любов до життя і до праці, прекрасне почуття колективу, честь і мужність, ясність у поглядах, безмежну жадобу до знань ”.

Відомо, що система ціннісних орієнтацій виражає змістовне відношення людини до соціальної дійсності і в цій якості визначає мотивацію її поведінки, робить істотний вплив на всі сторони її діяльності. Це складний соціально- психологічний феномен, що характеризує спрямованість і зміст активності особи, визначає загальний підхід людини до світу, до себе, надаючи сенс і напрям особистим позиціям, поведінці, вчинкам. Система ціннісних орієнтацій має багаторівневу структуру. Як елемент структури особи, ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійснення певної діяльності із задоволення потреб і інтересів, вказують на спрямованість її поведінки. Оскільки набір цінностей, які засвоює індивід у процесі соціалізації йому «транслює» саме суспільство, дослідження системи ціннісних орієнтацій молоді виявляється особливо актуальною проблемою. На сучасному етапі головну роль у житті молоді посідають проблеми мікрорівня. Тобто в молодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізь призму насамперед особистих інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра, матеріальні блага, освіта, сім’я.

Поняття «цінність» було введено у науку в середині XIX ст. Якщо звернутися до різних джерел слід зауважити, що   поняття „цінності” нараховує близько 100 тлумачень у різних галузях.

Становлення системи  цінностей і ціннісних  орієнтацій,,  за висловом Демокріта,  є «другою  природою  людини» і  відбувається  воно  складніше та триваліше,  ніж  у  інших  сферах  життєдіяльності.  Скажімо ми і наші пращури маємо відмінні цінності хоча є ті вічні які були і  в них , і є  в на

Ціннісні орієнтації –явище динамічне, оскільки кожне нове покоління засвоює цінності попереднього крізь призму власного сприйняття, додаючи власні цінності. Звичайно, процес зміни ціннісних орієнтацій безпосередньо пов’язаний із змінами в економічному, культурному, політичному та інших сферах життя суспільства певної країни.

•      Очевидно, що ціннісні орієнтації можуть не збігатися зі структурою цінностей, що функціонують у суспільній свідомості. Для окремої людини може бути вагомим та значущим зовсім не те, що є цінним і значущим  для іншої людини.

•      Ця обставина обумовлює різницю між ціннісними орієнтаціями кожної людини зокрема.

Як зазначають С. Возняк, В. Кононенко, поняття «цінність» близьке до поняття «значущість». Цінністю можна вважати все те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим. Власне, йдеться про ту роль, яку предмет чи явище можуть відігравати в життєдіяльності людей із точки зору їхніх потреб, інтересів, цілей. Те, що для однієї людини може бути цінністю, інша людина може недооцінювати, а то й зовсім не вважати цінністю, тобто цінність завжди суб’єктивна. Цінності з формальної точки зору поділяються на позитивні й негативні (серед них можна виділити і малоціннісні), абсолютні та відносні, суб’єктивні й об’єктивні. За змістом розрізняють речові цінності, логічні й естетичні. Пріоритетне значення мають індивідуальні цінності людей (особистостей), бо тільки якась їх сума може становити собою цінності соціальні, цінності всього суспільства. Ієрархія індивідуальних (особистісних) цінностей є своєрідною сполучною ланкою між окремою людиною (індивідом) і суспільством, його культурою в цілому. Іншими словами, є духовний світ самої людини і певна культура суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють за допомогою цінностей певної людини.

Це повинен враховувати сучасний учитель. Ми орієнтуємося на дитину як особистість. Про це свідчить і система оцінювання навчальних досягнень, про яку не повинні забувати вчителі. Перед тим, як поставити найнижчий бал, подумайте: а чи все ви зробили для того, щоб дитина відчула успіх у навчанні. І не забувайте про особистість дитини,  подумайте, а як вплине це на навчання завтра. Зовсім не кожного низький бал примусить вивчити матеріал.

Єдиної класифікації цінностей у сучасних наукових дослідженнях не існує. Одні характеризують цінність як об’єктивну суть речей, інші – як власне цінність, грошову вартість предмета, треті – ототожнюють із поняттям блага, корисності для особистості, четверті – пов’язують із суб’єктивною значущістю цього предмета для життєдіяльності людини, п’яті – з його властивостями задовольняти потреби, інтереси, бажання. Згідно з класифікацією цінності поділяють на: 1) абсолютні – доброта, любов, правда, справедливість, гідність, свобода, чесність; 2) національні – патріотизм, національна гідність, державотворчі прагнення, історична пам’ять, змагання до єдності; 3) громадянські – права і свободи, обов’язки, соціальна гармонія, повага закону; 4) сімейно-родинні – подружня вірність, турбота про дітей, стосунки у сім’ї, пам’ять предків; 5) особистісні – риси характеру, поведінка, стиль приватного життя. Серед численних класифікацій цінностей поширеною є розмежування цінностей на дві групи: 1) колективістські – вони об’єднують цінності, які відповідають способу життя в колективі; 2) індивідуалістські – включають цінності, які характеризують інтереси конкретного індивіда.

Цінності складають основу життєдіяльності – це історично складені модуси, способи зв’язку свідомості й буття людини і світу. Ціннісні орієнтації формуються в ході соціалізації особистості внаслідок проникнення суспільної інформації в її індивідуально-психологічний світ. Спочатку особистість набуває досвіду попередніх поколінь, отримуючи соціально схвалені стереотипи поведінки, орієнтовані на соціокультурні цінності. А вже потім набуває власного досвіду, який допомагає індивідові адаптуватися в мікросередовищі. Тому не випадково ціннісні орієнтації виконують цілу низку функцій: долучають індивіда до норм суспільства, сприяють самовизначенню особистості, реалізації здібностей та забезпечують гармонію її внутрішнього світу. Усе це пояснюється вченими таким чином, що в структурі ціннісних орієнтацій є два компоненти – когнітивний та емоційний. Перший охоплює сам процес прийняття цінностей суспільства, а другий – саме переживання індивіда щодо ставлення до цінностей.

З юних років людина в основному долучається до різних цінностей, усвідомлює для себе їх сутність і сенс. Далі, у процесі навчання, усебічного розвитку, накопичення життєвого досвіду особистість виробляє здатність самостійно вибирати системоутворювальну цінність, тобто ту, яка в цей момент сприймається нею як найбільш значуща і одночасно задає певну ієрархію цінностей. У свідомості кожної людини особистісні цінності відображаються у формі соціальних, ціннісних орієнтацій, які образно називають «віссю свідомості», що забезпечує стійкість особистості. Серед всієї ієрархії цінностей можна виділити ті, котрі є загальнолюдськими, або глобальними, тобто притаманні максимальній кількості людей.

Наше покоління людей - людей третього тисячоліття, живе в такому темпі науково-технічного процесу, де кількість інформації кожні 3-5 років подвоюється. Темпи такого прогресу ставлять перед системою освіти принципово нове завдання: сформувати особистість, яка адекватно реагувала б на будь-які зміни навколишнього світу. Успішність розв’язання цього завдання залежить від того, хто формує молоду особистість, тобто від учителя. Тільки учитель-професіонал, учитель-Людина з великої літери спроможний виховати сильну особистість.

За словами Костянтина Ушинського, тільки особистість може творити особистість, тільки характер може виховувати характер. 

«Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що у вас відкривати». Так говорив В. Сухомлинський .

Соціальні зміни, перехід до ринкових відносин, якими позначене наше сьогодення, відображаються не тільки на економічному розвитку держави, але і на суспільному становленні її громадянина. 

Тому напрямками роботи класного керівника є: 

ціннісне ставлення до суспільства і держави; 

ціннісне ставлення до праці; 

ціннісне ставлення до себе; 

ціннісне ставлення до природи; 

ціннісне ставлення до людей; 

ціннісне ставлення до мистецтва. 

Отже, цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обґрунтовують ідеали і норми, єднають суспільство духовно.

Людина живе в суспільстві, ставить перед собою цілі й прагне їх здійснити, шукає смисл життя, своє призначення у своїй же діяльності.
Правомірно розглядати універсальну систему цінностей Істини, Добра, Краси не як божественну, а як справжню людську, гуманістичну, таку, яка вистраждана людиною у суспільному розвитку, виникла природним шляхом і зберігає певну фундаментальну усталеність і, водночас, постійно наповнюється конкретно-історичним змістом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА  З ПИТАННЯ  «СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ»

1. Бутківська Т. В. Проблема цінностей у соціалізації особистості / Т. В. Бутківська // Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / [за заг. ред. О. В. Сухомлинської] ; АПН України. – К., 1997. – С. 27–31.

2. Головатий Н. Ф. Социология молодежи : Курс лекцій / Н. Ф. Головатий. – К. : МАУП, 1999. – 224 с.

 3. Долинська Л. В. Психологія ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя : [навч. посіб.] / Л. В. Долинська, Н. П. Максимчук. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин О. В., 2008. – 124 с.

4. Коберник Л. О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванні особистості. Наука і освіта / Л. О. Коберник // Науково- практичний журнал південного наукового центру АПН України. – 2008. – № 4-5. – С. 28–33.

5. Носенко Э. Л. Трансформация ценностных ориентаций молодежи на современном етапе розвития общества (Психологический аспект) / Э. Л. Носенко, Н. В. Фролова. – Днепропетровск : Изд-во «Навчальна книга» 1999. – 168 с.

 6. Савченко Л. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді / Л. Савченко // Рідна школа. – 2005. – № 8. – С. 39–41.

7. Целякова О. М. Духовність і ціннісні орієнтації студентської молоді України в трансформаційному суспільстві [Електронний ресурс] / О. М. Целякова // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – Вип. 38. – Режим доступу : http://zgia.zp.ua/ gazeta/VISNIK_38_22.pdf. 

 

Подобається