Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Підвищення учнівської активності під час фронтальної роботи

Підвищення учнівської активності 

під час фронтальної роботи

 

 «Вчитель готується до найкращого

 уроку все життя....»

(В.О.Сухомлинський).

У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань».

Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

Ми повині виховувати успішну людину, яка активна в усіх сферах свого життя.  Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з'явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції.

На уроці  основним  видом роботи залишається фронтальна, коли всі учні класу під безпосереднім керівництвом вчителя виконують спільне завдання. При цьому педагог проводить роботу зі всім класом в єдиному темпі. У процесі розповіді, пояснення, показу і под. він прагне одночасно впливати на всіх присутніх. Уміння тримати в полі зору клас, бачити роботу кожного школяра, створювати атмосферу творчої колективної праці, стимулювати активність учнів є важливими умовами ефективності цієї форми організації навчання.

Щоб діти ефективно працювали на уроці, найголовнішим завданням педагога є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи урок, учитель має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожний урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог.

З метою активізації пізнавальної діяльності, я на уроках  застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одним із завдань якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність. Це у великій мірі сприяє підвищенню учнівської активності.

Під  час будь-якої роботи, в тому числі і фронтальної,  важливо сформувати один із важливий мотивів навчання - пізнавальний інтерес. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати на розвиток дитини.

Пізнавальний інтерес - це міцний засіб навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

 Серед інтерактивних методів навчан­ня  під час фронтальної роботи вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща».

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.

Також можна використовувати технологію «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.

Надзвичайно ефективними є застосування таких прийомів і вправ, як рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій. Це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності. На уроках застосовую такі прийоми й вправи : «Незакінчене речення», «Дослідники», «Перевтілення», «Добре-погано», словесне малювання, складання і обговорення ситуацій.

 

Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, активні, творчі ініціативні. Тому і  педагогу необхідно йти в ногу із часом, вміти працювати в інноваційному режимі: прийняти і зрозуміти нове, опанувати інноваційну ситуацію.

З точки зору інноваційної педагогіки, новою якістю освіти є належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя.

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального пронесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розширюються  навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності: цікаво - знаю - вмію. Я намагаюся зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. «Важких наук немає. Є лише важке викладання».

Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальне розв'язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Кожна аргументація містить у собі три основних елемента:

·                     твердження;

·                     доводи;

·                     докази.

Це мислення соціальне. Коли ми дискутуємо, читаємо, обмірковуємо, обмінюємося думками, ми уточнюємо і поглиблюємо свою класну позицію.

Тому я, працюючи в руслі критичного мислення, на уроках читання приділяю значну увагу інтерактивним формам і прийомам робот, що сприяють розвитку читацьких навичок молодших школярів. Клас – це не однорідна маса. Клас - це колектив особистостей, неповторних індивідуальностей, тому необхідно, щоб учитель був гарантом права маленької людини на індивідуальність. Такий підхід, що виражений терміном «особистісно орієнтоване навчання і виховання», є компонентом педагогічної ідеї В. О. Сухомлинського - ідеї гуманізації школи. Ця ідея є особливо актуальною сьогодні - у непростих умовах техногенного та інформаційного перевантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне. 

 Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

Вважаю, що потрібно створити такі умови навчання, які сприяли б найбільш повному розвитку кожної особистості. І над цим питанням я працюю. Пізнавальна активність виявляється в потребі й умінні учнів мислити, орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити завдання і знайти підхід до їх розв’язання, самостійно аналізувати складні навчальні завдання і виконувати їх без сторонньої допомоги. Основою розвитку пізнавальної діяльності є активний характер навчання. Тільки активна робота самого учня є запорукою його успішного розвитку. Саме ця проблема і є однією з найактуальніших на сучасному етапі розвитку школи.

Щоб активізувати пізнавальну й розумову діяльність на уроці, я пропоную, наприклад, ряд запитань, на які немає прямої відповіді в підручнику.

Одним із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. Це  створює сприятливі умови для цікавого навчання.

 Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: на уроках розвитку мовлення вже  обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій. Навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково використовую аудіо запис.

Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності дітей, збагачують  словниковий запас і розширюють кругозір.  

Одним із способів підвищення ефективності уроків  мови є використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й пізнавальної активності учнів у здобуванні знань. Творчий підхід у навчанні передбачає розвиток пізнавальних можливостей школярів, формування їхньої активності. Використовую ситуативні завдання, спрямовані не тільки на одержання учнями певної суми знань, а й на їхній загальний розумовий розвиток. Створення й розв’язання таких завдань на уроці сприяє кращому запам’ятовуванню вивченого, активізує пізнавальну діяльність. 

На уроках передбачаю включення ігрових форм, методів, про­блемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мис­леннєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. У своїй роботі широко використовую ребуси й кросворди.

З першого класу діти вчаться їх розгадувати. Поступово учні не тільки їх розв’язують, але й самостійно складають.

            Як бачимо, кожна з наведених вправ потребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активність учнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Не секрет, що далеко не кожен може виявити свої здібності при вивченні нового матеріалу, але в будь-якій дитині є якась іскра таланту і її необхідно відшукати, розпалити.

Досвід показав: використання таких завдань сприяє тому, що уроки  стають цікавими, бажаними для учнів.

В. Сухомлинський говорив, що необхідно вчити так, щоб кожен переживав радість успіху, щоб брався до роботи з передчуттям успіху. «Навчання — найкраща у світі гра й розвага. Усі діти народжуються з таким переконанням і живуть із ним, поки ми не переконаємо їх, що це важка й неприємна праця ,- говорить Джаннетт Вос, американський педагог. У зв'язку з цим набуває актуальності використання у навчально-виховному процесі початкової школи мультимедійних засобів навчання. Застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання на уроках електронних посібників, мультимедійних презентацій допомагає мені наблизити дітей до життя та активізувати їхню увагу.

Активно використовую на уроках таку форму роботи, як рольова гра. Діти проявляють кмітливість, уміння зорієнтуватися в ситуації.  Звичайно, наше життя далеко не гра, тому кожна людина повинна вміти вирішувати складні завдання й не боятися труднощів. Вважаю, що метод евристичної бесіди й елементи проблемно-пошукового методу, які використовую у своїй роботі, готує дітей до вирішення проблем, вчить думати, не боятися труднощів, і не боятися висловлювати свою думку. Кожен може відчути себе розумним і талановитим. Таким чином, коли ми вчимо дитину думати, – ми готуємо його до активної життєвої позиції.

Як бачимо, робота над розвитком пізнавальної активності учнів тісно переплітається з формуванням творчої особистості дитини. «Для дітей творчість є життям. Дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття», - вважав В.О. Сухомлинський.

Позитивні результати в навчально-виховному процесі можуть бути досягнуті лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Вчитель теж має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним і результативним.

 

Література

 

1. Дичківська І. М. Інноваційні педаго­гічні технології.- К.: Академвидав,2004.

2. Савченко О. Я. Сучасний урок у почат­кових класах. - К.: Магістр-5,2007.-255 с.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається