Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Розвиток навички швидкочитання

Розвиток навичок швидкочитання

 

Книга в житті людини має надзвичайно велике значення. Вона є джерелом знання. Школа і вчитель виховують у дітей любов до книги, навчають учнів читати книгу, користуватися нею.

Прищепити любов до читання - це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини.

Ефективний процес читання неможливий без вироблення в учнів навичок правильного, виразного, швидкого та свідомого читання, які формуються на уроках класного і позакласного читання.

Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей учитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою. Виробити в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання можливо лише тоді, коли вчитель навчить кожного з них читати свідомо, швидко, правильно.

Швидкість читання слід розглядати як уміння і навичку, яка сприяє успішному засвоєнню тексту, яка спонукає учнів до пошуку найважливіших проблем у тексті, що опрацьовується, і до повного розуміння у ньому ідеї.

Занадто швидке і занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту випадають з його пам'яті.

У виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприймання змісту прочитаного.

Підвищенню швидкості читання сприяє використання такої системи вправ:

  • на розвиток артикуляції і дихання;
  • на збільшення "кута зору";
  • на розвиток зорової пам'яті;
  • на скорочення кількості "регресій";
  • на розвиток мовної здогадки;
  • на розвиток уваги, пам'яті, зосередженості, активації мислення;
  • вдосконалення способів перевірки розуміння прочитаного;
  • виховання інтересу до читаного.

 

         Для на збільшення "кута зору" можна застосовувати читання словесних гірок, використовувати вправи із відомими цифровими стереоскопічними таблицями Шульте та Лезера.

 

Таблиці Шульте

Квадрат розміром 10 х 10 чи 20 х 20 ділять на 25 клітинок, у кожну з яких довільно вписують числа від 1 до 25. Завдання полягає в тому, щоб за короткий час (25-30 с) прочитати числа в послідовності натурального ряду, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки. Вправа виконується стоячи, учні рахують мовчки, вказуючи олівцем на числа.

 


10     16     4       22     1

12     24     19     11     8

2       25     5       18     6

17     15     3       13     20

7       23     14     9       21

 

2       17     23     14     8

10     21     11     20     1

15     6       3       5       16

9       4       19     24     12

13     18     25     22     7


 


б       ї        г        ж       м

е        и       й       і        д

г        к        в        о       ф

р       л       т        п       н

с        є        з        а        у

 

в        л       г        р       і

є        к        ж       б       н

т        а        ф       и       д

ї        з        й       е        с

г        п       м       у       о


Прямокутник Лезера

Прямокутник 20 х 40 см ділимо на 50 клітинок. Вписуємо довільні числа від 1 до 50. Час оволодіння - 50 с.

7       28     18     29     9

16     35     40     12     22

39     7       30     17     6

21     41     2       15     34

6       38     10     49     11

20     33     43     25     27

14     26     37     3       24

47     8       48     32     45

36     42     ІЗ      46     50

4       31     23     44     5

 

У школярів треба виробляти навичку антиципації - вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачити, вгадувати два-три наступні.

 

         Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами.

З...ма, в...сна, л...то, о...інь.

В...дмідь, в...вк, ол...нь, п...вень.

 

Потім – речення з пропущеними словами.

Ще не смеркло, а на заході вже зійшла вечірня ... .

Опівдні на вахту заступила нова ... робітників.

Хоч велика вся ..., а Вкраїна в нас одна.

Бабусі допомагають ... .

 

         Закінчити речення, вибравши потрібне слово.

Письменник - це людина, яка пише... (книги, картини).

Художник - це людина, яка пише... (книги, картини).

 

 Доповнити речення.

Вечорами нам тато читає вголос... (газети, книжки, думки, журнали).

Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою).

Мій товариш відкрив... (вікно, книжку, радість, таємницю).

Нам дуже сподобалось маленьке, пухнасте... (каченя, волосся, деревце, покривало).

Сашко дуже поспішав, він біг так... (швидко, легко, красиво, задумливо).

 

Коли учні вже добре справляються з цим завданням, добираю невеличкі вірші.

 

Я - ї...альня для п...ашок,

Залі...ай під мій д...шок.

У зимо...і хол...ди

По...бідаєм за...жди    

 

В теплий ...щик че…паха

Пара... не відкриває,

Че...паха під ...щик

Панцир під став...є.

...ртух жира... начепила –

Готує ...к д... крокодила.

Ма...тко лами

Каже ма... ла...:

– Досі я було ...кливе!

 

Антиципація частин прислів'їв


Весняний день

 

Білий хліб любить

 

Будеш трудитися,

 

На роботу

 

Тяжко тому жить,

 

Зробив діло,

 

Сім раз відмір.

 

Хто багата читає         

 

будеш кормитися.

 

рік годує.

 

нема свята.

 

чорні руки.

 

а один відріж.

 

той багато знає.

 

гуляй сміло.

 

хто не хоче робить.


Для подолання регресії під час читання слід застосовувати такі вправи:

 

 • Прочитаний текст закривати лінійкою чи аркушем паперу. Пересуваючи його донизу, прочитуючи кожен рядок.

 

 • Читати за допомогою вказівних чи середніх пальців обох рук (ліва задає темп читання, а права, рухаючись донизу, не допускає регресій).

 

 • Читати 1-2 сторінки тексту вголос щодня.

 

 • Вирізати на аркуші паперу завбільшки із сторінку підручника "віконце" на 3-4 рядки. Аркуш прикладати так, щоб верхній зріз "віконця" орієнтував на початок сторінки. Під час читання "віконце" посувати вниз, закриваючи прочитане.

 

Розвитку навичок швидко читання сприяє урізноманітнення видів читання на уроці:

 

Гра "Знайди пеньок"

 Дублісденьнічка

 Діблізденьнічка

 Дубліспеньнічка

 Зублісденьпічка

 

Читання пошепки, тихо, голосно.

 

Читання – “гудіння”.

 

Вправа "Буксир"

Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.

 

Вправа "Оченята"

Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд: "Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).

 

Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.

 

"Скринька запитань"

 а) Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку. Учні складають запитання до даного речення:

 

- Коли я прочитав цікаву книжку?

- Хто прочитав цікаву книжку?

- Що я вчора прочитав?

- Яку книжку я прочитав вчора?

- Що я зробив вчора?

 

б) Складання запитань до тексту.

 

 

 

 

 

Працюючи за підручником, діти можуть виконувати такі завдання.

 

  • Прочитати слова із заданою кількістю слів.

 

  • Прочитати слова із наголосом на певному складі.

 

  • Швидко прочитати рядок слів.

 

бак —рак — мак — лак – так – гак;

дуб – зуб – чуб – куб;

лити — пити — шити — мити - жити — бити;

сила — пила — шила — лила — мила;

чайка — майка – гайка — лайка – байка.

 

  • Замінити букву, що позначає голосний звук, щоб утворилося інше слово:

 

бак (бік, бук, бик);

дім (дам, дим);

лук (лік, лак);

нас (ніс);

булка (білка, балка).

 

  • Прочитати слова, що відрізняються однією літерою:

 

обберуть - обдеруть;

влетить - злетить;

поповз - заповз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Професором І.Т. Федоренком, який керував лабораторією експериментальної дидактики у Харківському державному педінституті, і вчителями творчої групи лабораторії Донецького державного університету було розроблено цілу низку ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів:

 

  • Щоурочні п'ятихвилинки "читання-дзижчання" з використанням складових таблиць слів, пірамідок слів. Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.

 

  • Гарні результати дає читання перед сном. Це пояснюється тим, що остання подія дня найкраще фіксується емоційною пам'яттю, тому під час нічного сну людина знаходиться під її впливом, звикає до цього стану. Внаслідок цього у неї формується певна установка, певне ставлення до того чи іншого виду діяльності.Тому рекомендація вчити вірші напам'ять перед сном має дуже глибоку психологічну підставу.

 

  • Дуже ефективним є перегляд перед сном діафільмів.

 

Значно гальмує розвиток читання слабка оперативна пам'ять, невеликий обсяг зорового сприйняття. Це виявляється у тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або читаючи речення з 6-8 слів забуває перше слово, дочитавши до 5-6. Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати речення.

 

Дуже ефективно тренувати оперативну пам'ять за допомогою зорових і слухових диктантів. І.Т. Федоренком було розроблено 18 наборів речень, по шість речень у кожному наборі. Кожне наступне речення на одну дві букви довше за попереднє, тобто речення подовжуються поступово. Якщо перше речення "Іде дощ" містить 6 букв, то останнє речення вісімнадцятого набору - 47 букв. На роботу з усіма вісімнадцятьма наборами вчитель витрачає не більше двох місяців. Отже, за два місяці оперативна пам'ять дитини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам'ятати і без помилок записати речення з 47 букв (або 8-9 слів). Оскільки дитина легко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво, отже, й процес навчання читання відбувається набагато швидше. Зорові диктанти треба писати щодня – написання їх через день дає незначний ефект.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Набір речень для зорових диктантів за системою І.T. Федоренка

 


Набір № 1


Букви    Секунди


Тане сніг.   8       4

Тече річка.          9       4

Почався дощ.     10     5

Сашко прибіг.    11     5

Оксана читає.     11     5

Птахи літають.   12     6

 

 

Набір № 2

Настала осінь.    12     6

Ти шукаєш гриби.       13     6

У лісі росте дуб.          13     6

Лід укрив ставок.         14     6

На небі хмаринки.       14     7

У садочку жоржини.   15     7



Набір № 3

Пташки прилетіли.      15     8

Посміхалося сонце.     16     8

Бабуся шиє сорочку.   16     8

Матуся миє підлогу.    16     8

Дме холодний вітер.    16     8

Олена добре вчиться. 17     8

 

Набір № 4

Сів шпак на шпаківню.         17     8

Гріє ласкаве сонечко. 18     7

Хатку занесло снігом. 18     7

Соняшник ріс коло тину.      19     7

Катруся посіяла квіти.          19     7

Дмитрик заспівав пісню.       20     7


Набір № 5

У кімнаті свіже повітря.        20     6

Галя читає цікаву книжку.    21     6

Хлопці купалися в ставку.    21     6

Гілки ялини вкриті інеєм.     21     6

У Петрика є цікава іграшка.          22     6

На городі виросла квасоля. 22     6

 

Набір № 6

Місто Київ стоїть на Дніпрі.          23     5

Курчата забралися на город.        23     5

Чергові чисто витерли дошку. 24 5

Дідусь розказав дітям казку.         24     5

Трактористи працюють у полі. 24          5

Проміння сонця розтопило лід. 25         5


Набір № 7

Діти посадили біля хати вишню.25        4

Небо вкрилося сірими хмарами.25        4

Тепле сонечко зігріло малюка. 25          4

Старша сестра працює в лікарні.26       4

Ласкаво віє весняний вітерець. 26           4

Дідусь подарував онуку буквар.26        4

 

Набір № 8

Пішов дощик.     10     5

Ми ідемо до Києва.     14     8

Бережіть свою школу.          17     8

У Василька чистий зошит.    20     10

Допомагайте своїм мамам.   21     10

І в лісі, і на лузі стало тихо. 22     10


Набір № 9

Допомагайте своїм друзям. 22     7

Завтра вони підуть у похід. 22     7

Ми живемо далеко від бабусі. 23 7

Для праці в нас ростуть сини. 24 7

Морська вода солона на смак. 23 7

У лисиці довгий пишний хвіст. 24          7

 

Набір № 10        

Ми з сестрою прийшли до школи.24 5

Діти поливали кавуни і дині.         24     5

Мама називає Олю помічницею. 24 5

Донька завжди допомагає мамі. 25        5

Влітку наша сім'я була на Десні.25        5


 

 

 

 


Набір № 11        

Юрко довго думав над задачею.25        4

Вузька стежка вела через поле. 25         4

Була чудова пора золотої осені. 25        4

Світить, та не гріє сонце золоте.26         4

Птахи швидко летіли над берегом.26 4

Лісові звірі готуються до зими. 26         4

 

Набір № 12        

Син завжди допомагав батькові. 26 4

У саду збирають червоні яблука.26 4

Конвалії схожі на білу хмаринку.27 4

На алеї падало жовте листя беріз.27 4

Минають теплі і сонячні літні дні.28 4

Люди дорожать дружбою з лелеками. 28 4


Набір № 13        

Ми збирали моркву, цибулю і часник.28             4

Дівчина в коморі, а коса надворі. 29 4

Марійка збирає лікувальні рослини. 30    4

Наталочка вишиває дідусеві сорочку. 31             4

Сонячний промінець заглянув у вікно.32            4

 

 

Набір № 14          

Про жовтий колір часто кажуть золотий.32 4

Ми зустрічали гостей з великою радістю.334

Жовтенькі клубочки ходять біля квочки.33 4

У лісі ковзанку з води збудували холоди.334

Оксана наспівувала пісеньку.33    4

Синичка дзвінкою піснею пробудила весну.35 4


 

Набір № 15        

Ясі красиві метелики - червоні, жовті, білі.     34     4

На лужку діти закружляли у веселому танку.          35     4

Ромашка росте на лісових галявинах, луках. 35     4

Дружна родина і землю перетворить у золото.       36     4

Діти захотіли погратися з моїм цуценятком.   36     4

Після дощу над лісом нависла барвиста райдуга.   39     4

 

Набір № 16        

Лежить на столі хліб, пишний, теплий, пахучий.     36     5

Срібні колючки інею вкрили кожне дерево.    36     5

 

Речення для слухових диктантів добираються аналогічно до зорових диктантів. Записуються й опрацьовуються вони також таким чином, як і зорові диктанти. Кожне речення диктується дітям лише раз, після чого вони повинні його записати так, як запам'ятали. Потім ці речення також прочитуються скоромовкою.

Доцільно на одному уроці використовувати один набір речень із зорових диктантів і один - зі слухових. Усього виходить 12 речень.

 

Дуже ефективним є й багаторазове читання. Проводиться воно у режимі "читання-дзижчання" упродовж однієї хвилини на незнайомому тексті. Після того, як учитель прочитає початок якогось оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім відбувається повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Природно, що вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Це викликає позитивні емоції і бажання читати ще. Але не слід читати один і той самий текст більше трьох разів.

Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Проводити його можна на знайомому тексті, причому вимоги до виразності читання в даному випадку знижені, але підвищені вимоги до чіткого вимовляння закінчень слів. Ця вправа триває не більше 30 секунд.

 

 

         Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводять дихальну гімнастику. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.

 

Покращенню техніки читання сприяє й така вправа, як швидке списування тексту. Вона має на меті формування навичок чистописання (процеси читання й письма тісно пов'язані між собою) та водночас сприяє підвищенню аналітико-синтетичних процесів.

 

Як показали дослідження В.М. Зайцева, завідувача лабораторією педагогічної діагностики Донецького держуніверситету, більшість дітей, що погано читають є меланхоліками або флегматиками, і навпаки – ті, хто добре володіє цією навичкою здебільшого сангвініки та холерики. Система вправ          В. М. Зайцева зводиться до багаторазового прочитування в темпі скоромовки уривків тексту - спершу невеликих, можливо окремих речень, згодом - більш об'ємних. Школяр може переходити до читання вголос та мовчки більших фрагментів тексту тоді, коли з'явиться упевненість, що зможе засвоїти навички швидкого читання. При цьому поліпшується дикція, тембр голосу, рівномірним стає дихання, зрештою вдосконалюється мовленнєвий апарат дитини.

 

Висновки:

 • темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

 

 • у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;

 

 • головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

 

  • без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;

 

 • навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;

 

 • при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;

 

 • лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;

 

 • техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;

 • під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.

 

 • головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.

 

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності. Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається