Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках україньскої мови

Розвиток творчих здібностей на уроках української мови

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, починаючи вже з першого класу – таке завдання я поставила перед собою.

Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, які їй подобаються найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Розвитку творчих здібностей сприяють:

- словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

- складання казки за малюнком;

- створення продовження казки, оповідання;

- складання чистомовок;

- використання анаграм, метаграм;

- словесне малювання;

- творчі списування текстів;

- вилучення зайвого тощо.

Для розвитку творчих здібностей можна використовувати:

 

 

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовуються такі ігри:

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

 Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовувати навчальні ігри «Розумові розминки»:

 

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила ближнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Використовуючи у роботі інтерактивні методи, треба використовувати ігри: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

4. Під час роботи з дітьми вчитель керує процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому варто використовувати метод мозкового штурму.

         Метод мозкового штурму тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Для розвитку творчих здібностей учнів стратегія комбінаторних дій:

- таблиці – тренажери;

- гра «Утвори слово» (рис – сир).

6. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, використовується такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб:

*формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

*створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

*учити деталізувати найбільш продуктивні відповіді.

7. Метод «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити, потрібно бути спостережливим, уміти придумувати, на що схожі різні предмети.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах  з учнями першого класу. Залучати дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

8. Міжпредметні зв’язки як підготовчу ланку до інтегрованого навчання. Як відомо, в перші два роки навчання в школі не слід особливо акцентувати на інтеграції, так як у дитини ще не великий багаж знань, не сформувалися граматичні, обчислювальні, технічні навички. Крім того, одна з обов'язкових та основних вимог інтегрованого викладання - підвищення ролі самостійності учнів,  тому що інтеграція неминуче розширює тематику досліджуваного матеріалу, викликає необхідність більш глибокого аналізу і узагальнення явищ, коло яких збільшується за рахунок інших предметів. В той же час, усвідомлюючи, що при організації інтегрованого навчання з'являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвитку особистості дитини та формуванню його творчого мислення, я вважаю не тільки доцільним, а й необхідним реалізовувати завдання формування цілісного погляду на навколишній світ і місце людини в ньому шляхом інтегреції. На даному етапі навчання вона має колективний характер, тобто "Трохи про все". Діти знайомляться з багатьма явищами, поняттями, предметами вже на ранньому етапі навчання, але мають про них самі елементарні уявлення. У процесі навчання вони отримують все нові і нові знання, поповнюючи й розширюючи вже наявні. У цьому для мене полягає основна складність інтегрованих уроків, так як необхідно зберегти динамічний розвиток будь-якої теми від її введення до закріплення. У свою чергу, ці уроки дозволяють мені скоротити термін вивчення окремих тем, ліквідувати дублювання матеріалу з різних предметів, приділити більше уваги (у різноманітних формах) тим цілям, які я виділяю в даний момент навчання (розвиток мови, мислення, орфографічної пильності, творчого потенціалу).

Треба залучати дітей до участі в конкурсах,наприклад, конкурс віршів «Моя країна – Україна», конкурс малюнків «Новорічний серпантин», «Здоровим бути – модно», «Зима - чарівниця», «Світ моїх казок»,де учні можуть проявити свою творчість та фантазію.

Враховуючи дані про молодший шкільний вік, як сензитивний період для розвитку творчих здібностей, правомірно говорити, що для учнів молодшого шкільного віку мовна та мовленнєва діяльність у роботі над текстом у сприятливій атмосфері співпраці та співавторства буде сприяти розвитку дитячої творчості.

 Умовою оптимізації процесу роботи над текстом є розвиток психофізіологічних процесів – уваги, пам'яті, мислення, сприймання, уяви, мовлення. Теоретичне осмислення особливостей мовно-мовленнєвого середовища та специфіки творчих здібностей дало підстави стверджувати, що в побудові системи вправ з розвитку творчих здібностей необхідно, щоб усі вправи були цілеспрямовані, наступні спиралися на попередні й підносили дітей на новий рівень оволодіння мовою, тобто становили цілісну систему і відповідали таким основним дидактичним вимогам:

·

розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повнота, міцність, усвідомлення, гнучкість);

·забезпечуваність достатньою повторюваністю вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;

·економна форма пред’явлення, коли до одного запису, малюнка, об’єкта можна сформулювати кілька тренувальних завдань;

·наявність різних форм керівництва роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо);

·врахування вікових особливостей учнів;

·набуття знань з української мови та розвиток умінь і навичок у зв’язку з усіма видами мовленнєвої діяльності;

·зв’язок з уроками читання;

·активізація мисленнєвої діяльності (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та ін.);

·розвиток різних видів пам’яті;

Тобто всі вправи мають бути послідовно розташовані.

Роботу над текстом, яка б сприяла розвитку творчих здібностей, слід будувати відповідно до фаз мовленнєвої діяльності учнів у процесі формування умінь текстосприйняття і текстотворення. Її можна структурувати таким чином:

·фаза орієнтування;

·фаза реалізації;

·фаза контролю.

Це дозволило визначити елементи творчої діяльності учнів при створенні власних вправ на кожному етапі.

Фаза орієнтування

Мета - познайомити учнів з текстом як одиницею мови і мовлення, з його структурою та основними категоріями, зацікавити учнів, створити позитивну мотивацію для вивчення тексту. Творча діяльність на цьому етапі виявляється в спостережливості та здібності помітити те незвичайне, чого часом не помічають.

Фаза реалізації

На цьому етапі школярі вчаться бачити структуру конкретного тексту, виділяти властиві даному тексту категорії, знаходити лексичні і синтаксичні особливості цього тексту, визначати його тему та ідею і т.ін. Творча робота учнів полягає в аналізі та інтерпретації тексту.

Фаза контролю

Метою цього етапу є усвідомлення учнями способів творення текстів. Діяльність їх на даному етапі можна визначити як безпосередньо творчу.

Відповідно до принципів навчання української мови та принципу градації, з визначеними вище методами і прийомами, та враховуючи фази текстової мовленнєвої та мовної діяльності, можна виділити 3 рівні методичної системи навчання – 3 рівні методичної градації вправ:

I- пропедевтичні вправи, мета яких - забезпечити первинне сприймання тексту;

II- умовно-творчі вправи;

III- творчі вправи.

Перший методичний рівень, або рецептивно-репродуктивний, має на увазі засвоєння одиниць мови в єдності значення і форми та на основі засвоєних знань про текст формування уміння правильно сприймати і аналізувати текст. Зокрема, він припускає засвоєння знань про текст як одиниці мови і мовлення та його основних структурних категорій, засобів зв'язку в тексті і т.ін. Цей рівень передбачає рецептивно-репродуктивну діяльність учнів з текстовим матеріалом, дає можливість при сприйнятті текстів усвідомлювати єдність значення форми і функції вивчених одиниць мови.

Другий методичний рівень або умовно-творчий, передбачає сформованість в учнів здатності виконувати різні творчі завдання з текстом. Наприклад, реконструювати текст, відновлювати деформований текст, «збирати» текст з фрагментів і т.ін.

Третій методичний рівень, або творчий - це рівень творчих вправ, коли, на основі отриманих знань та умінь, учні створюють власні висловлювання як в письмовій, так і в усній формах, проявляють свої творчі здібності.

Усередині кожного рівня вправи теж розташовуються в певній послідовності залежно від їх типів. Важливою ланкою в системі вправ є їх послідовність.

Як було зазначено, робота з текстом дає змогу реалізовувати мовленнєвий, мовний та соціокультурний компоненти нового змісту навчання української мови. Соціокультурна змістова лінія реалізується добором мовного матеріалу, що відбиває особливості матеріальної й духовної культури українського народу, мовленнєва – формуванням практичних умінь і навичок мовлення в результаті виконання творчих вправ, мовна – підбором системи завдань до вправ, що дозволяють формувати основні мовні поняття, передбачені програмою з української мови.

Система пропедевтичних вправ у роботі над текстом

2 клас

Вправа 1.

Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть. Пожовкле листя сиплеться з клена. Настала осінь.

Чи можна сказати, що це текст?

Вправа 2.

Дібрати і записати заголовок до тексту. Знайти в тексті зачин, основну частину, кінцівку.

В усі пори року калина красива та корисна.

Плоди калини червоного кольору, смачні і соковиті.

З калини готують різні страви. Вона відома в народній медицині. Настоєм квітів, листків, плодів калини полощуть горло при ангінах, промивають рани, лікують застудний кашель.

Вправа 3.

Вибрати із запропонованих заголовків найбільш влучний. Записати його.

Весна. Лісові дзвіночки. Краса природи.

Зацвіли лісові дзвіночки. У кожній пелюсточці — маленький молоточок. Повіяв вітер. Молоточок доторкнувся до пелюсток й дзвонить. Дзвін пливе над лісом.

(За В. Сухомлинським)

Залучення до творчої діяльності здійснювала і на уроках навчання грамоти. Так під час читання дітьми навіть невеличких текстів пропонувала продовжити текст, змінити кінцівку чи зобразити закінчення художніми засобами.

Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Тому, залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, вчителі в змозі виховати творчо працюючу особистість.

 На більшості уроків української мови одне з провідних місць відводиться поезії. У віршованій формі проводиться організаційний момент уроку.

Наприклад:

Мова наша найрідніша

Зрозуміла і ясна.

Поетична, найсвятіша

 І чарівна як весна.

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ

Кожен урок мови проводиться під девізом типу:

„Хоч і тернистий шлях до знань,

та нас це не лякає.

Ми рідну мову українську

Старанно всі вивчаємо."

Діти краще засвоюють матеріал, запам'ятовують правила у віршованій формі.

Наприклад, під час вивчення теми „Іменник" можна використовувати віршовані правила.

1.     Іменник - це частина мови

2.     Без неї нам не обійтись.

       - Це - хто? Це - що? - завжди він знає

       Предметів назви пам'ятає.

3.     Що це? Книжка, дошка, мед,

4.     Чоботи, штани, корсет.

       Хто це? Лікар, мама, кіт,

       Птах, комаха і ведмідь.

       Іменник всім дає ім'я

       Предмети влучно назива.

 На уроках діти також реалізують свої творчі можливості під час виконання творчих вправ, завдань пізнавального характеру.

Діти прагнуть розвивати свої можливості, удосконалювати свої знання і вміння. Більш глибше і ширше учні розкриваються на уроках розвитку зв'язного мовлення, які потребують прояву творчості, фантазії, мислення, достатнього словарного запасу. Діти складають твори за планом, за власними спостереженнями, за уявою, за поданим початком чи кінцем, на задану тему і т.д.

Треба  вчити дітей спостережливості і помічати найістотніше у предметах, явищах, виділяючи їх ознаки у певній послідовності, зображувати ціле через подачу найхарактерніших ознак, властивостей. Для закріплення і перевірки знань учнів на уроках використовуються тести, інтерактивні вправи. Вони забезпечують швидкий зворотній зв'язок „учень-учитель" , активізують діяльність учнів на уроці.

Інтерес до навчання і всебічний розвиток дітей неможливий, якщо в класі немає постійного обміну знаннями, загального потягу до них, цікавих і змістовних розмов між дітьми, між учителем і дітьми. Створити в класі багатий інтелектуальний фон одне з головних завдань, над яким треба працювати.

Вивчаючи основи наук у початкових класах діти складають речення, пишуть твори, придумують казки, загадки, і це сприяє розвитку інтелектуального фону в класі, розвиває мислення та творчу уяву. Для того, щоб дітям було цікаво вчитися намагаюся щоб діти відчували, бачили свій ріст, раділи своїм успіхам, у досягнення яких вкладено їхній труд, їхнє старання.

Роботу дітей на уроках конструювати,завдяки принципу „Не кажи не вмію, а кажи навчусь".

На уроках читання є всі умови для розвитку творчої уяви, образного мислення. Слово стає знаряддям, за допомогою якого діти дивляться на світ своїми очима, відчувають, переживають красу побаченого і почутого. Через слово краса входить в дитячі душі, запалюють їх.

В дітей з'являється бажання передати свої почуття і переживання, висловити свою думку чи припущення.

Кожен урок повинен формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. А для цього учні мають чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом - словосполучення, смислову фразу, речення. Тому великого значення приділяється словниковій роботі,на збагачення активного словника учнів, на розвиток словотворчих навичок, уміння бачити в тексті художні засоби та використовувати їх у своєму мовленні.

Виходячи із завдань словникової роботи, пропонуться дітям такі вправи:

1)    Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням слів. Наприклад: Кричати, горлати, горланити, лементувати, галасувати

2)    Прочитайте слово. Як сказати по-іншому?

3)    Прочитайте слово. З яких слів воно утворене?

4)    Прочитайте словосполучення. Утворіть з його слів нове слово.

 5)  Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови). Яке слово сховалось у цьому прикметнику? (Наприклад: дубовий).

6)  Прочитайте слова: поділіть їх на дві групи. Поясніть, чому так поділили. Поділіть слова на групи, аналізуючи їх значення.

7)  Знайдіть слова, які відповідають на питання хто?

8)  Прочитайте найдовше слово; найкоротше слово. Визначте скільки в ньому складів.

9)  Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків. Знайдіть слова, у яких є букви, що означають два звуки. Найкращим тлумачником слова вважаю контекст і добиваюся щоб

школярі не тільки зрозуміли зміст нового слова в контексті, а й зуміли пояснити його значення.

 Матеріали для словникової роботи дають безпосередні спостереження дітей за оточенням, які не тільки збагачують їхній словник новими поняттями, а й сприяють певному усвідомленню цих понять з перевіркою на практиці. Прийом словесного малювання і після того, як учні прочитали оповідання і зрозуміли його зміст, у бесіді під керівництвом вчительки вони встановлюють, які картини можна „намалювати" до цього оповідання, в якій послідовності розмістити створені в уяві картини, як назвати кожну з них. Цілком очевидно, що така робота сприяє розвитку творчої уяви учнів.

Запропонуйте дитині назвати якнайбільше слів, що позначають яке-небудь поняття. Цю вправу можна перетворити на цікаву гру . Вам необхідно зробити «квітку»: з кольорового паперу виріжте десять пелюсток, на яких напишіть завдання; окремо зробіть серединку - склейте два кружки так, щоб краї залишалися вільними. Вставте пелюстки з написаними завданнями у вільні краї серединки. Кожний тягне пелюстку й виконує запропоноване завдання.

(6-7 років)

1)     Назви слова, що позначають дерева ( наприклад, береза і т.д.)

2)     Назви слова, що стосуються спорту (футбол тощо).

3)     Назви слова, що позначають диких звірів.

4)     Назви слова, що позначають свійських тварин.

5)     Назви слова, що позначають наземний транспорт.

6)     Назви слова, що позначають повітряний транспорт.

7)     Назви слова, що позначають водний транспорт.

8)     Назви слова, що стосуються мистецтва.

9)     Назви слова, що позначають овочі.

10)Назви слова, що позначають фрукти.

 ( 8-9 років)

1)     Назви слова, що позначають ягоди.

2)     Назви слова, що позначають тварин, що живуть в Африці.

3)     Назви слова, що позначають комах.

4)     Назви слова, що позначають планети.

5)     Назви слова, що позначають ссавців.

6)     Назви слова, що позначають спортивний інвентар.

7)     Назви слова, що стосуються медицини.

8)     Назви слова, що позначають назви казок.

9)     Назви слова, що позначають річки.

10)Назви слова, що позначають марки машин.

 Гра «Скільки в слові складів» ( 7-8 років)

 

Ведучий, кидаючи м'яч учасникам, називає слово.   Той, хто отримав м’яч, називає кількість складів у цьому слові й повертає м'яч ведучому.

Варіанти слів:

ДУБ,КОЗА,БРАТ,

ВОДА,ШУМ,ПОЛЕ,

ЗИМА,КИТ,СКРИНЯ,

ЖИРАФ,КІТ,ШУБА,

КОВЗАНКА,КУЛЯ,СЛОВО,

ЛЯПКА,ГОДИННИК,РУКА,

ШАРФ,ЧАШКА,КНИГА,

МИР,ЛІС,ХЛОПЧИК,

ГОЛОВА,ХЛІБ,СОБАКА,

КОРОВА,ЗМІЯ,БОРОШНО,

КІНО,ЦЕГЛА,НАСІНИНА,УЧЕНЬ,

РИБА,ЧЕРЕВИКИ,СОРОЧКА,КУРЧА,

МЕТЕЛИК,БОЧКА.

 

Гра „Багато - один" (7-9 років)

. Ведучий, кидаючи надувний м'яч, називає слово у формі множини, а гравець, повертаючи м'яч, - у формі однини.

Варіанти слів:

КОТИ,ГРАКИ,ЛІСИ,

РЯДИ,МОСТИ,СТОВПИ,    ПАГОРБИ,СЛІДИ,БУДИНКИ,

 КРОТИ,КОСИ,ОЧІ,

 ШАФИ,ШАРФИ,

 СЛОНИ,САДИ,КУЩІ,

 НОСИ,МЛИНЦІ,АРКУШІ,

 ГРИБИ,СТОЛИ,НОЖІ,

КОРЖІ,БАНТИ,ФАНТИ,

НОЖИЦІ,БРАТИ,ГНОМИ,  РОТИ,ГОДИННИКИ,БОЛТИ, КОВШІ,ГРИВНІ,ПАРАСОЛІ.

Гра „Квітка, дерево, фрукт" (6-9 років)

. Ведучий указує по черзі на кожного гравця й вимовляє: „Квітка, дерево, фрукт, квітка, дерево...". Той гравець, на якому зупинилася лічилка, повинен швидко ( поки ведучий рахує до трьох) назвати в даному випадку дерево. Причому кожного наступного разу ( коли випадає дерево або фрукт) назви не повинні повторюватися.

Якщо відповідь правильна, ведучий продовжує гру. Якщо відповідь неправильна або назва

 Діти дуже люблять ігри. Вони мають неоціненне значення для розвитку творчої уяви.

Наприклад: Що може статися, якщо:

•        сонечко прив'язати мотузкою так, щоб воно не змогло сховатися за горизонт?

•        якщо всі предмети падатимуть не вниз, а вгору?

•        якби людина перестала вживати їжу?

До яких наслідків це приведе? Уявіть ці явища і висловіть якнайбільше здогадів.

  Гра „Склади речення"

 Використовуючи три заданих слова, скласти якнайбільше речень:

1.     Корова, легкий, літати;

2.     Подушка, веселий, жувати;

3.     Зошит, мавпочка, сова. Завдання:

Скласти речення незвичайного, фантастичного змісту: „Коли корова літала над полем, вона стала легкою, як пух".

Гра „Чарівні кола"

 Намалювати кола. Домалювати, щоб вийшли різні предмети, які мають округлу форму: м'яч, тарілка, ґудзик, кулька, сонце, окуляри, телефон.

 Гра „Придумай історію"

 Наприклад: - „ Придумати історію про гнома, який хотів стати велетнем".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається