Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Школа сприяння здоров'ю. Основні орієнтири

 

 

                       Обираючи позицію здоровязбереження                                                   

 

                Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, що відбуваються в Україні, релевантні змінам у світі, вимагають глибокого оновлення системи освіти та виховання, зумовлюють її постійний розвиток.

               У Національній доктрині розвитку освіти ХХ1 століття відзначено,  що „пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і  здоров’я оточуючих як до найвищої  цінності. Це здій снюється шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації  режиму навчально – виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору.”

              У Законі України “ Про загальну середню освіту” порушені актуальні питання   збереження здоров’я підростаючого покоління, підкреслюється, що  виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я є важливою складовою модернізації освітньої галузі.

               Глобальною метою державної системи освіти є формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості.

               Дана мета декомпозована на такі основні компоненти: інтелектуальний, творчий, моральний, фізичний, соціальний розвиток та саморозвиток особистості.

      Таким чином,  мета державної системи освіти буде досягнута завдяки створенню у закладі освіти умов для  продуктивної діяльності здоров’яформуючих, здоров’язберігаючих, валеологічних моделей.

                      На сучасному етапі спостерігається погіршення стану здоров’я дітей внаслідок екологічної та соціально – економічної кризи.  

       Для ефективного створення цілісної системи формування в учасників навчально – виховного процесу культури здоров’я необхідно враховувати такі проблемні аспекти :

1.     Недостатнє ресурсне забезпечення процесу створення здоров’язбережувального середовища.

2.     Домінування репродуктивних методів організації навчально – виховного процесу.

3.     Розвиток практичних умінь та навичок учнів потребує науково – обгрунтованої діагностики та корекційно – регулятивної діяльності учасників навчально –виховного процесу.

4.     Несформованість системи чіткої взаємодії з соціумом.

5.     Оновлення матеріально – технічної бази.

          Це дозволило нам спланувати та реалізувати комплекс здоров’язбережувальних завдань в умовах логічного соціокультурного простору загальноосвітньої школи. Передбачено включити кожного учасника навчально – виховного процесу в процес розвитку саморегуляції, самовиховання, формування  мотивації на здоровий спосіб життя, почуття відповідальності за стан власного здоров’я для успішної соціалізації.

 Потреба у формуванні навичок та культури здорового способу життя в учасників навчально – виховного процесу, а також створення адаптованого, комфортного здоров’яформуючого та здоров’язберігаючого, валеологічного простору  виникла у навчальному закладі як наслідок розуміння найважливіших пріоритетів української освіти.

                   Діяльність та  перспективний  розвиток Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 52 Харківської міської ради Харківської області як  школи сприяння здоров’ю спрямована на реалізацію державної політики в напрямку збереження  і зміцнення здоров’я кожним учасником навчально – виховного процесу  загальноосвітнього навчального закладу.

                     Філософія Школи сприяння здоров’ю як фізичного, інтелек-туального, науково-практичного, соціокультурного центру ґрунтується на формуванні ціннісних загальнолюдських орієнтацій, основних груп компетенцій (здоров’язберігаючих, соціальних, полікультурних, комунікативних, інформаційних, саморозвитку і самоосвіти, компетенцій, що  реалізуються у прагненні й здатності школярів до раціональної, продуктивної, творчої діяльності), гуманістичних домінант учнівської молоді.    Це позиція  колективу навчального закладу.

                 Творчою групою педагогів школи була визначена місія школи сприяння здоров’ю: створення в навчальному закладі      конструктивного вітапростору з метою формування успішної особистості.

                    Метою навчального закладу - Школи сприяння здоров’ю - є виявлення і максимальний розвиток соціально значущих позитивних задатків кожного учасника навчально – виховного процесу в фізичній,  когнітивній, емоційній, психомоторній сферах для успішного творення соціокультурного простору.

                   Перед кожним з учасників навчально – виховного процесу постають пріоритетні завдання :

§  створення довершеної системи збереження і зміцнення здоров’я учасників навчально – виховного процесу;

§  створення умов для ефективної адаптації процесів управління, навчання, виховання, розвитку учнівської молоді на діагностико-корекційній основі;

§  реалізація ресурсного підходу для упровадження  та підтримки здоро-

в’яформуючих,   здоров’язберігаючих та валеологічних процесів;

§  встановлення зв’язків школи із зовнішнім середовищем і врахування факторів його впливу на формування культури здоров’я школярів;

§  забезпечення оновлення, наступності, безперервності в змісті та організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування в учнів мотивації   на здоровий спосіб життя;

§  апробація та впровадження у практику  інноваційних здоров’язбе-рігаючих педагогічних технологій.

            Поняття „ здоров’я”  розглядається як поєднання трьох складових – фізичного, психічного, соціального, яке  передбачає моральне та духовне.  Концепція даного поняття включає позитивну динаміку розвитку таких сфер індивіда,  як   духовна, інтелектуальна, емоційна, фізична, соціальна, професійна, екологічна, психологічна. Саме вони визначають стиль життя людини, який цілком залежить від її поведінки в соціумі, у  професійний, побутовій, сімейній, громадській діяльності,  від ступеня зусиль відносно збереження та зміцнення власного здоров’я.

                  З 2002 у навчальному закладі проводиться  експериментально-дослідна робота за інноваційною системою в межах всеукраїнського експерименту  «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів» під науковим керівництвом доцента кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, старшого наукового співробітника Українського науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи, кандидата  педагогічних наук В.О. Киричука.         Метою експерименту є передбачення, тобто прогнозування розвитку особистості учня, вплив на його психосоціальний і духовний розвиток, управління корекційно-розвивальним процесом на основі діагностики.  Дана сучасна методика упроваджується в педагогічній практиці й сьогодні за допомогою комп'ютерного комплексу «Універсал», який містить діагностично-аналітичний комплекс «Соціал».

                   Регулятивно – корекційна управлінська діяльність учителів базується на діагностико - корекційній роботі психологічної служби школи. Практичним психологом і класними керівниками розроблені індивідуальні картки особистісного розвитку кожного учня за допомогою відповідних методик.

Зміст діяльності психологічної служби представлений такими напрямками: психологічна профілактика, психологічна діагностика, психологічна теракція, корекція, психологічне консультування учнів, педагогів, батьків.

          У навчальному закладі проводиться  системно-комплексний аналіз психосоціального розвитку особистості вихованців, визначаються  конкретні проблеми та потенційні можливості розвитку учнів, класних колективів, навчальних закладів за сімома параметрами:

·         фізичний (стан, рівень, вплив);

·         вади особистісного розвитку (занепокоєність, імпульсивність, агресивність, нечесність, асоціальність, замкнутість, невпевненість, екстернальність, естетична нечутливість);

·         активність у видах діяльності (дозвільно-ігрова, фізично-оздоровча, художньо-образотворча, предметно-перетворююча, навчально-пізнавальна, соціально-комунікативна, громадсько корисна, національно-громадська, духовно-катарсична);

·         соціально-комунікативний розвиток (лідери, актив, ізольовані, відторгнуті, зона ризику, група ризику);

·         ціннісні орієнтації у спілкуванні (фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток);

·         ставлення батьків (прийняття - відчуження, соціальна бажаність, симбіоз, авторитарна персоналізація, «маленький невдаха»);

·         ціннісні пріоритети (я і рідна домівка, я і здоров'я, я і мистецтво, я і праця, я і навчання, я і друзі, я і громадські обов'язки, я й Україна, я і моральні цінності).    Такий аналіз дозволяє:

·         отримати кількісні показники проблем і потенційних можливостей фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку кожного учня, класного колективу, паралелей та ступенів школи;

·         побачити в комплексі проблеми та потенційні можливості навчального закладу, виділити серед них невідкладні (головні та першочергові) й другорядні;

·         з'ясувати причини виникнення проблем психічного, соціального та духовного розвитку учнів (особливо це стосується вад особистісного розвитку, які часто є причинами таких соціальних проблем, як ізоляція та відторгнення в колективі);

·         прогнозувати подальший розвиток учнів при збереженні традиційної системи виховання особистості з урахуванням психолого-педагогічного впливу під час проведення «одноразових» виховних заходів без конкретного об'єкта виховання. Наприклад, моніторингові дослідження однієї із складових здоров’я школярів має позитивну динаміку.                        

                 Практичний  психолог, класні керівники за допомогою цілеспрямованої комплексної психолого-педагогічної діагностики проводять системний якісно-описовий аналіз, психолого-педагогічне прогнозування, постановку цілей, конструювання виховних завдань, створюють творчі проекти класів.

                Навчально - виховний процес у Школі  сприяння здоров’ю будується згідно з вимогами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України, відповідно до місії школи, дидактичних принципів особистісно та соціально орієнтованого підходу до організації цілісності навчально – виховного процесу.

                   Основними завданнями школи І ступеня (1 - 4 класи) є забезпечення базового рівня освіти, оволодіння основами валеологічної освіти, розумової праці; формування в учнів стійкого пізнавального інтересу та фізичних навичок.

           Уроки фізичної культури в початкових класах спрямовані на розвиток і зміцнення організму, оволодіння основними руховими навичками, формування правильної постави, виховання в учнів моральних та вольових якостей. Заняття проводяться в основному із застосуванням  ігрових  технологій.

             Продовжується вивчення авторських спецкурсів «Етичне виховання» та «Естетичне виховання», спрямованих на розвиток морально-етичних цінностей молодших школярів, їх індивідуальних здібностей, на формування в дітей моральної свідомості, виховання духовної культури особистості.

            Навчальний предмет „Основи здоров’я” є інтегрованим курсом, що охоплює загальну інформацію з таких розділів наук, як психологія, біологія, філософія, безпека життєдіяльності, етика, естетика, гігієна тощо. Молодшим школярам подаються опорні знання загального валеологічного характеру; виробляються навички адекватної упевненої гнучкої поведінки  у соціумі.          

         Навчальний план школи сприяє задоволенню потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять у групі продовженого дня, в процесі індивідуальних і додаткових занять; опануванню навичками самостійної діяльності. З метою розвитку природних позитивних нахилів, здібностей, обдарувань, творчого мислення та діяльності в методиці викладання педагогами широко практикуються елементи інноваційних здоров’язберігаючих технологій навчання і виховання.

                        У школі ІІ ступеня ( 5 – 8 класи ) особлива увага звертається на дотримання принципу наступності, всебічний розвиток школярів, формування ціннісних пріоритетів.               Основною метою навчального предмета «Фізична культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.            

                     В основі курсу  „Основи  здоров’я” – принципи наступності та послідовності. Результати навчання залежать від ступеня розвитку ціннісних компетентностей школярів, їх саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

                   Профільне навчання  у школі ІІІ ступеня ( 10 – 12 класи)

 здійснюється за технологічним та природничо - математичним напрямами.

                    Основними принципами профільного  навчання  є принцип свободи вибору; організації внутрішньо мотивованої навчально-пізнавальної, фізичної та здоров’язберігаючої діяльності; психолого-педагогічної підтримки;  співпраці.  Уроки фізичної культури у старших класах відрізняються направленістю на здоровий спосіб життя, сформованістю ключових компетентностей.

                Курс «Основи споживчих знань» покликаний зацікавити учнівську молодь, педагогічну спільноту й батьків у свідомому споживанні товарів і послуг, сприяє усвідомленню ними власної громадянської позиції та її впливу на якість життя в Україні. Навчальний матеріал сприяє прискоренню процесів, які наближають Україну до європейських стандартів життя і споживання.

                Курс за вибором «Основи створення комп’ютерних презента-

цій»,  має на меті розвинути в учнів уміння логічно, доступно й ефектно подавати інформацію про здоровий спосіб життя, якісно готувати виступи для захисту науково – дослідницьких робіт у МАН.     

                    Робочий навчальний план коригується в інтересах збереження і розвитку дітей.  

                       Виховний процес  Школи сприяння здоров’ю забезпечує умови для цілісного розвитку особистості, формування мотивації на  здоровий спосіб життя учасників навчально – виховного процесу, превентивного виховання. Діяльнісний аспект представлений реалізацією Міжгалузевої комплексної  програми „Здоров’я нації”,   Концепції стратегії дій уряду, спрямованих  на запобігання поширенню ВІЛ – інфекції  СНІДу, програм „Діалог”, „Школа проти СНІДу”,  розроблених заходів щодо попередження тютюнопаління,  захворювання на алкоголізм, туберкульоз, вживання наркотиків  тощо. 

                   Запобіганню шкідливим звичкам, збереженню та зміцненню фізичного, духовного, психічного, соціального здоров’я сприяє  конструктивна взаємодія з соціумом.                     

                  Співпраця з батьківською громадськістю  будується на засадах толерантності, довіри, спільних інтересів у навчанні та вихованні школяра - духовно, соціально, фізично, інтелектуально здорової особистості.

Результатом   створення здоров’язбережувального середовища  навчального закладу є:

Ø науково – обґрунтований, дослідницький підхід в організації НВП, позакласної роботи з формування в учасників навчально – виховного процесу  здорового способу життя;

Ø забезпечення наступності, інтеграції, модернізації навчального та виховного процесів, діагностико – корекційної діяльності медичної, психологічної, соціальної, логопедичної служб у напрямку збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально – виховного процесу; 

Ø сформовані навички саморозвитку, самореалізації  учасників навчально – виховного процесу;

Ø соціалізація успішної особистості;

Ø розширення зв’язків із соціумом з питань пропаганди здорового способу життя.

Подобається