Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Свято 8 березня

Свято 8 березня

1.

Ще зимові вихори літають,

Та весни розгін не зупинити.

І дзвінкі краплини починають

У промінні сонячнім бриніти.

 

2.

- Прокидайтеся, сніжинки! –

Чути сонця голосок.

- Годі спати, починайте

Всі збігати у струмок.

 

3.

І побіг собі грайливо

Із сніжиночок струмок

Яром, яром на долину

До ставочків, до річок.

 

4.

Як заграв струмочок весело,

То збудив сонливий ліс.

Розбудились перші квіти,

Запишався верболіз.

 

5.

Ось весна вже зовсім близько!

З гір біжить, шумить потік.

Нам в гаю дає берізка

Життєдайний свіжий сік.

 

6.

Вийшло сонце, усміхнулось,

Покотилось по землі

Роздивитись, хто дрімає

В лісі, в лузі, на ріллі.

 

Лісовичок

Хто розбудив мене від сну

Зимового, важкого.

І хто покликав це весну

Без дозволу мого лісного?

 

Лісова фея

Лісовичку, сьогодні у нас свято, ми вітаємо матусь, бабусь, сестричок. Подивись, як яскраво світить сонечко в небі.

 

Сонечко

Хмари не можуть більше мене прикривати.

Зима не в силі мене вгамувати.

Прийшло сьогодні я на свято до вас

В цей весняний веселий час.

 

Весна

Я  - Весна – чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

І зелена муравка,

І кульбабка рясна,

І фіалочка ясна –

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З – під листя виходьте,

Голівки підводьте

Од сну зимового

До сонця ясного!

 

Підсніжник 1

Ми перші вісники весни,

Ми квіточки маленькі.

Не може обійтись весна

Без підсніжників біленьких.

 

Підсніжник 2

У проміннях сонця ніжних,

Край веселого струмка,

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з – під листка.

Отакий малий, неначе

Ледь прокинувся од сну.

Тихий – тихий, а одначе,

Я привів до вас весну.

 

Пролісок 1

Проліски сині зустріли весну,

Першими ліс пробудили від сну.

 

Пролісок 2

Я – перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов з’явивсь на світ.

 

Пролісок 3

Виріс я на галявині в лузі

Серед танучих снігів.

І до вас я, любі друзі,

Із струмочками приплив.

 

Пролісок 4

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

 

Пролісок 5

І вірю: люблять мене всі,

Як весну молоду.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

 

Кульбабка 1

Станем на поляні

В жовтім сарафані.

Підростем, всміхнемось,

Для матусь вберемось

В платтячко жовтеньке,

Пишне та легеньке.

 

Кульбабка 2

Коли сонечко пригріє,

Розквітнем у травичці.

Хоч не перші квіти ми

Весни – чарівниці.

 

Сон - трава

Вже заквітла сон – трава –

Світло – синя голова.

А пелюсточки ворсисті,

А стебельця в них сріблисті.

Як наступить темнота,

Сон пелюсточки згорта.

Вранці знову розгортає –

Сонце, світ і ліс вітає.

 

Конвалія 1

У зеленому гайку,

Між травою на горбку,

Там конвалії в цвіту

Славлять весну молоду.

 

Конвалія 2

Весняне сонечко припікає,

Конвалія розцвітає

Білими квітами на свято для мами.

 

Конвалія 3

Під широкими листочками,

На стрілочках висять дзвіночки.

Тільки доторкнись до них

Неперевершених квіточок цих.

Враз дзвенять весною,

Заіскряться чистою росою.

 

Конвалія 4

Ми сережки позичали,

Коли весну зустрічали,

Хоч ми справді невеличкі

Та біленькі наші личка

Повернули ми до вас,

Привітати мам вже час.

 

7.

Матусі наші дорогенькі!

Це свято даруємо вам.

Які ж бо ви ніжні,

Рідненькі, а очі які голубі!

Такі голубі, наче небо,

Мов проліска синього цвіт.

Ніколи їм плакать не треба.

Хай радість несе Вам привіт.

 

8.

Цвітуть у лісі проліски для мами,

Дзвенить капіж під вікнами осель.

Злітаються для мами телеграми,

Як птиці із – за тридев’ять земель.

Для мами вся земля цвіте садами,

Дарує їй свої пісні весна.

Як Батьківщина й сонечко над нами,

Так і мама на землі одна.

 

9.

Привітаю із цим святом

І свою сестричку,

Подарую їй на згадку

Рожевую стрічку.

Для бабусі вишиванку

З квітів приготую,

А матусеньку рідненьку

Міцно поцілую.

 

10.

Маму дуже я люблю,

Їй палкий привіт я шлю.

Та не тільки їй одній,

А й бабусенці моїй.

 

11.

Добрий день, бабусю, дорога моя.

Це для тебе сонечко лагідно сія.

І ласкою повняться рученьки твої.

Я люблю твій голосок – теплий, дорогий.

 

12.

Побажаєм вам 100 років жити

Без горя, сліз  і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многі літа, назавжди.

 

13.

Побажаю я вам вдачі, добра і тепла,

Незгоди людські хай не чинять Вам зла.

І тільки все добре в житті щоб велося,

Хай збудеться все, що іще не збулося.

Як сонце на небі щоденно сіяє,

Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

 

14.

В день оцей, святковий і чудовий,

Нехай Вам сонце ллє тепло до ніг.

Радості Вам, щастя і здоров’я

На роки, на довгий, довгий вік.

 

15.

Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

До Вас наше щире слово:

Матусі! Бабусі! Будьте здорові!

 

А тим часом в лісі тихім,

Де шумлять дерева стиха,

Серед дикої природи

Сталася така пригода.

 

Муха 1

Я Мушечка маленька, літаю і жужжу,

Усім я заважаю, бо їстоньки прошу.

 

Муха 3

Люблю усе смачненьке, що бачу – те жую.

Не плачу, лиш співаю я пісеньку свою:

 

Пісня Мухи

Муха 2

Жу – жу – жу, жу – жу – жу,

Жу – жу – жу, жу – жу.

 

Зайчаткова мама

Мої зайчаточки рідненькі

Стали слабенькі і худенькі.

Я їм, малесеньким, голубців.

 

Зайчатки

Не хочемо!

 

Зайчаткова мама

Я їм з сметанкою млинців.

 

Зайчатки

Не хочемо!

 

Зайчаткова мама

Я їм вареничків наварила.

 

Зайчатки

Не хочемо!

Зайчаткова мама

Дрібнесенько салатику накришила.

 

Зайчатки

Не хочемо!

 

Зайчаткова мама

Що з синочками сталося – не знаю,

Піду краще лікаря розпитаю.

 

Муха 1

Ніхто не приготує, ніхто не нагодує.

З’їдаю, що упало, нікому не віддам.

Я чистоти не знаю, усе підряд кидаю

У черево зелене, одразу ням – ням – ням.

 

Муха 2

Якби я їжу мала, ніколи б не літала,

Лежала б тільки, їла побільше, ням – ням – ням.

Я чистоти не знаю, усе підряд кидаю

У черевце зелене, одразу ням – ням – ням.

 

Зайчатко 1

Хто ти? Я тебе не знаю.

 

Муха 3

Я частенько тут літаю.

 

Зайчатко 2

То й лети собі подалі.

Я тебе не зачіпаю.

 

Муха 3

Не впізнав мене? Я Муха.

Чом повісив довгі вуха?

 

Зайчатко 1

Мухи не бувають величезні,

Тьфу – тьфу – тьфу.

Примаро, швидше щезни.

 

Муха 1

Ви ж нічого за обідом не з’їдали

Все нам за шибку викидали.

Ми тому такі великі і гладенькі –

З’їли все, що готувала ваша ненька!

 

Муха 2

І набридло під вікном сидіти,

Хочеться в хатиночці пожити,

Щоб для мене хтось вариів і готував,

Мені в ліжко страви свіжі подавав.

(Хапають Зайчаток і забирають з собою).

 

Зайчаткова мама

Де ж тепер мої дитятка,

Мої рідні зайченятка?

 

Муха 3

Ці зайчиська вас не слухали,

Вони не їли, тільки нюхали!

Все, що ви наготували,

Ми до крихітки з’їдали!

 

Муха 2

Тож тепер ми поживем у вас.

Ви варіть, ми поїмо, і все гаразд.

 

Зайчаткова мама

Зайчаткам  я обід приготувала,

Все у кошичок плетений поскладала.

Передайте, що сумую,

І за ними дуже я жалкую.

 

Муха 3 ( їсть з кошика)

Ой, яка картопелька смачненька,

Булочка солодка й рум’яненька!

Смачно як Зайчиха готувала!

 

Зайчатко 2

То нам матуся передала!

Мухи, дайте нам поїсти!

 

Муха 1

Добре, дам я вам погризти (дає морквину).

 

Зайчатко 1

Дай іще, я дуже зголоднів!

Я не їв, не пив уже 5 днів!

 

Муха 1

Все поїли, вже немає.

До Зайчихи ще злітаєм.

 

Зайчатко 2

Хто ти?

 

Горобчик

Я відважний спритний хлопчик.

Не впізнали? Звуть мене Горобчик.

Що це з вами? Чом ви плачете, Зайчатка?

 

Зайченятко 1

Ми не їли, що нам мама готувала,

Все за нас ці Мухи поїдали.

Стали величезні, знахабніли,

І нас сюди приволочили.

 

Горобчик

Та не плачте, вам я поможу.

Як іти додому покажу.

 

Зайчаткова мама

Мої вуханчики!

Зайчаточки маленькі!

 

Зайчатко 2

Знову ми з тобою, рідна ненько!

Ми не хочем більше пустувати,

Будем все з тарілки доїдати.

І нічого не залишемо цій Мусі.

Ми допомагатимем матусі.

Мамо, ти простиш своїх Зайчаток?

 

Зайчаткова мама

Так, все добре, милі Зайченятка!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається