Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Виховання толерантності до народів інших національностей. Виховання патріотичних почуттів.

 

Зміст

1 Постановка проблеми

2 Постановка мети дослідження.

3 Аналіз досліджень

4 Виклад основного матеріалу

5 Висновок

6 Список використаних джерел

 

 

Патріотизм - Це коли ви вважаєте, що ця країна краще за всіх інших від того, що ви тут народилися.

 Бернард Шоу

 

 

Тема :Виховання толерантності до народів інших національностей. Виховання патріотичних почуттів

 

Метою моєї роботи є узагальнення змісту поняття “ толерантність ” учня початкового ступеня навчання, визначення шляхів її розвитку . Виявити методи і прийоми, використовувані у виховній роботі по формуванню патріотичної свідомості молодших школярів.

 

1.  У ХХІ столітті таке питання як толерантне ставлення до культур інших народів цікавить усіх особливо, адже сьогодні є колосальні можливості та зв’язки з іншими народами. Світ навколо є великим і цікавим, і за умов правильного виховання учнів, вселення в їхні душі любові та поваги до культур інших народів, дасть їм змогу до власного великого відкриття.

 Питання толерантності нині є предметом вивчення багатьох наук, таких, як: філософія, соціологія, психологія, етнографія, історія, релігієзнавство, культурологія та інших наук. Останнім часом цим питанням зацікавилась навіть педагогіка в умовах гуманістичного виховання.

 Пріоритетним завданням навчання іноземної мови є формування в учнів соціокультурної компетенції, що несе в собі наявність знань про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, про норми мовленнєвої та не мовленнєвої поведінки її носіїв і вміння моделювати свою поведінку відповідно до цих особливостей і норм, а також виховання в учнів початкової школи толерантності. Адже існування національно - культурного простору є соціально важливим.

 Мова призначена для розуміння, спілкування, обміну думок. Мова покликана допомагати розуміти особливості психічного відображення, узагальнення та перетворення дійсності представниками різних національно-культурних просторів.

 Іноземна мова, а саме англійська є найпоширенішою мовою у світі. За останніми оцінками [10] понад 375 мільйонів людей вважають англійську своєю рідною мовою, і майже стільки ж володіють нею як іноземною. Саме тому визначення шляхів розвитку толерантності в учнів початкової школи засобами англійської мови є актуальним. Розвиток толерантного ставлення засобами англійської мови в наш час відіграє одну з провідних ролей у формуванні толерантного ставлення.

Але неменше важливим питанням є виховання у дітей молодшого шкільного віку патріотизму. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність - сама благодатна пора для прищеплювання священного почуття любові до Батьківщини.

 Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування у учнів любові до своєї Батьківщини.

 Патріотизм - Одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. У молодших школярів повинно вироблятися відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідним сторінок минулого. Багато що потрібно від школи: її роль в цьому плані неможливо переоцінити.

Об'єктивні та суб'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, суттєво загострили національне питання. Як наслідок, патріотизм деколи перероджується в націоналізм, втрачається справжнє значення і розуміння інтернаціоналізму.

Патріотизм - це любов до Батьківщини, відданість своїй Вітчизні, прагнення служити його інтересам і готовність, аж до самопожертви, до його захисту (Мальгін 2006).

 На особистісному рівні патріотизм виступає як найважливіша, стійка характеристика людини, що виражається в його світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки.

 2.  Дослідженням проблеми розвитку толерантності займалася низка науковців: М.М. Гасанов  (Досліджував зв’язки Етнокультурного діалогу і виховання); Л. В. Засєкіна.Досліджувала мовленнєву культуру як критерій особистісної зрілості); О.О Леонтьєв (Теорія мовленнєвої діяльності, розроблена у межах психолінгвістики, вивчає діяльність із формування і формулювання думки засобами мови і способом мовлення); Ю.М. Лотман (Досліджував питання культури і мистецтва у всіх аспектах) та інші.

 Проблема толерантності тісно пов’язана з таким поняттям як культура. У свою чергу Культура (лат. Culture – «обробіток», «обробляти») – сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Культура є складною системою буття. Поняття культури об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд .

 На думку Ю. М. Лотмана культура є колективним інтелектом, який має свої власні пізнавальні механізми і процеси пам’яті, що сприяє створенню умов для комунікації.

 Отже, основою толерантного ставлення є знання культури іншого народу, а знання культури є основою лінгвокраїнознавчої та соціокультурної компетенції, проблемами якої займалися (Г. Томахін, Є. Верещагін, Ю. Пассов, Н. Гез, І. Зимня, Н. Ішханян, В. Костомаров, та ін.)

 Разом з цим не можна забувати про патріотичне виховання молодших школярів.

Необхідно формувати у дітей системи знань про свою Батьківщину, яка може бути представлена наступним чином: природознавчі та географічні відомості (географічні особливості рідного краю, клімату, природи країни), відомості про життя свого народу (особливості побуту, праці, культури, традицій), соціальні відомості (знання про пам'ятках рідного міста, столиці, країни, знання назви країни, її столиці, інших міст, державної символіки), деякі історичні відомості (про життя народу в різні історичні періоди, про подвиги людей в роки Великої Вітчизняної війни, знання історичних пам'яток міста, вулиць).

Сьогодні суспільство особливо хвилює проблема виховання молоді у дусі патріотизму, і наявність даної проблеми призвело до інтенсивного пошуку шляхів її вирішення.

 3. Усвідомлення вище зазначених нюансів, таких  як клімат, географічне положення, історія, економіка, традиції і звичаї, релігія, видатні особистості, уміння знаходити схожість і відмінність між нашими культурами, проявляти толерантність та зацікавлення до культур інших народів – ось, що є найяскравішим всебічним розвитком будь-якого учня.

4. В науковій літературі розглядаються такі варіанти цього поняття:

1.Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

2.Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних .

3.Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність - це єдність у різноманітті .

4.Толерантність - не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба .

5. Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру .

6. Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання .

7. Толерантність - це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. (Ст.1 Декларації принципів толерантності).

 Узагальнюючи вище зазначене дамо власне визначення цього поняття: Толерантність – це доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та цінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій.

 Формуванню толерантності учнів на уроках  сприяють знання про культуру країни, мову якої вивчають, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

5. ВИСНОВОК

Толерантне ставлення до інших культур є колосально важливим, за допомогою правильного навчання і виховання можна створити новий покращений світ, ми можемо відкрити для школярів усі двері та вікна, а за допомогою толерантного ставлення до інших культур ще й серця представників інших народів. Ось чому розвиток толерантності є таким важливим.

Але разом з цим дуже важливо виховати патріота своєї Батьківщини - відповідальне і складне завдання, вирішення якої в шкільному дитинстві тільки починається. Планомірна, систематична робота, використання різноманітних засобів виховання, спільні зусилля дитячого садка і сім'ї, відповідальність дорослих за свої слова і вчинки можуть дати позитивні результати і стати основою для подальшої роботи з патріотичного вихованню.

 Ці питання потребують постійного розглядання та вдосконалення, і мають стати предметом подальших досліджень.

6. Список використаних джерел

1. Гасанов М.М. Про культуру міжнаціонального спілкування /М. М. Гасанов/ / Соціально-політичний журнал.- № 3.-1997.. С. 233

 2. Жинкин, Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин.– М. : Наука, 1982. – 157 с.

 3. Засєкіна, Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту / Л. В. Засєкіна. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2005. – 370 с.

4.  Лотман, Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство – СПб, 2004.– 740 с

 5. Леонтьєв О.О. Психологія спілкування. - Тарту. 1974 - 44 з.

 6. Словарь лингвистических терминов./Сост. О.С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1969.

7.  Щерба, Л. В. Избранные работы по русскому языку / Л. В. Щерба. – М. Учпедгиз, 1957. – 187 с

 8. Електронна енциклопедія http://uk.wikipedia.org

9.  Інтернет бібліотека http://kuzneclib.in.ua/HTMLS/5-2.htm

10.  Інтернет бібліотека http://etyket.org.ua/

11.  Тлумачний словник http://language.br.com.ua/

 12. Тлумачний словник http://www.lingvo.ua

 

Подобається