Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 52 Харківської міської ради Харківської області

 






Література рідного краю

Бабешко Вячеслав Сергеевич

/Files/images/Шкільна бібліотека/бабешко.jpegРодился 17 августа 1941 года, в г.Харькове. Эвакуировался в города Сталинград, Барнаул. Детство прошло в с.Алексеевка Курской области. Там же закончил начальную школу.
Закончил Харьковский машиностроительный техникум при ХТЗ. Служил в армии, участник Карибского кризиса. Работал слесарем, конструктором, наладчиком-механиком. Закончил (заочно Московский народный университет искусств ЗНУИ. На пенсии продолжал работать инженером-метрологом.

 

Печатался в периодике. Выпустил книгу "Элегия" 2003 г. и др.
Автор сотен стихов на русском и украинском языках, а также десятков песен.                                                                             
Ушел из жизни 17 октября 2010 года.
 

 

Ближе, ближе к вечности и к богу. 
Дальше всё от юности былой. 
И, какой бы не шагал дорогой, 
Приведет она к реке одной.

Каждому поней уплыть придеться 
В виртуальной вечности веков. 
Та река Забвением зовется. 
В ней ни дна, ни зелени лугов. 

И, мерцая звезды в поднебесье. 
Тайны мироздания храня. 
Пропоют космические песни 
Для тебя, мой друг, и для меня.

А пока нас радуют рассветы. 
Мир земной, звенящею листвой. 
Травы в росах, пахнущие летом. 
Небо молодою синевой.

И цветет опять весной подснежник. 
Жизни не унять крутой полёт. 
Плачет и смеется пересмешник. 
Радуга из речки воду пьет.

Никуда от прошлого не деться 
И летят над речкою стрижи, 
И зовет, и манит прямо в детство 
Тропка васильковая во ржи. 

/Files/images/Перерва.jpgПерерва Анатолій Антонович

Перерва Анатолій Антонович народився 12 квітня 1949 року в с. Вербівці Балаклійського району Харківської області. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Був відповідальним секретарем Харківської обласної організації НСПУ. Працює заступником директора з наукової роботи Харківського літературного музею. Автор поетичних збірок "Живіть жита", "Голоси криниць", "Серед білого дня", "На зламі літа", "Соло і голос віщодощів", "Чистий четвер", "Полювання без ліцензії". Лауреат премії імені М. Островського.

/Files/images/___1_~1.JPG

Третьяков Роберт Степанович

Роберт Третьяков народився в сім'ї військовослужбовця. Росіянин. Від 1944 року жив в Україні.1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету.Працював у Харкові в газетах «Ленінська зміна», «Вечірній Харків», завідував відділом поезії в журналі «Прапор» («Березіль»).23 листопада 2000 року в Харкові на будинку на вулиці Скрипника, де у 1957—1996 роках жив і працював Третьяков, відкрито меморіальну дошку. Барельєф роботи скульптора Олексія Огородника відлито на кошти друзів поета.
Друкуватися почав 1955 року.

Видав збірки «Зоряність» (1961),«Палітра» (1965),«Портрети» (1967),«Поезії» (1971),«Ніжні розстані» (1972),«Мередіани крізь серце» (1975),«Осіннє скресання» (1980),«Поезії» (1986)«Тобі» (1991).Поезія Роберта Третьякова сповнена пафосу утвердження правди й добра як найвищих моральних цінностей, поваги до людини. Характером своєї творчості Третьяков належав у 1950-х — 1960-х роках до шестидесятників.